Реформоімітатори або "воїни світла"

669
Реформоімітатори або "воїни світла"

Ірина Суслова, народний депутат України

В уявленні більшості жителів нашої країни логічним завершенням Революції Гідності повинні були стати реформи в усіх галузях життєдіяльності країни.

Тому ми з радістю повірили в «реформаторів» і «борців з системою»: Каська, Боровика, Квіташвілі, Сакварелідзе, Абромавічуса. Ось тільки якщо розглянути обіцянки і реальні справи, виходить, що реформи звелися до імітації. І кожен раз, коли «пахне смаженим» реформатори-дилетанти звільняються, перетворюючи свій відхід в шикарну піар-акцію. І вся країна ридала за героями, які відмовилися мелений в корупційних жорнах системи. При цьому ніхто з них навіть особливо не морочився з продумуванням сценарію тріумфального демаршу. Всі пішли за однаковою схемою: «я працював, не покладаючи рук, але злий Яценюк / Шокін / Верховна Рада не дали мені провести реформу».

А тепер давайте спробуємо поглянути на наших героїв без емоцій.

Віталій Касько

Заступник Генерального прокурора Віктора Шокіна. Подав у відставку, заявивши, що Шокін забрав у нього повноваження вести справи і звинуватив ГПУ в корупції.

Запам'ятався тим, що розслідував справи «діамантових прокурорів» і очолював міжвідомчу групу по поверненню в Україну коштів, отриманих злочинним шляхом, колишніми високопоставленими чинами.

Результати роботи:

1. Не завершено розслідування у справі «діамантових прокурорів». Незважаючи на відставку, Касько так і не оприлюднив результати розслідування. Завалено розслідування справи діамантових прокурорів. Зараз поступово відкривається завіса над цією «справою століття». Очевидно, що це ще одне «потьомкінське село» нових реформаторів прокуратури.

Хоча дуже спірне питання, що Касько реформатор. Його біографія - це біографія номенклатурного прокурорського працівника, який за державний рахунок багато подорожував, отримав і незаконно приватизував через махінації зі складом сім'ї дві службові квартири (до речі, суд зобов'язав НАБУ провести розслідування з цього приводу, але НАБУ мовчить), а в перервах між прокурорською діяльністю успішно і досить результативно займався наданням адвокатських послуг тим самим представникам старої влади, міжнародні санкції щодо яких після «тріумфального» повернення в лоно прокуратури на посаду заступника Генерального прокурора повинен був супроводжувати, підтримувати і відстоювати.

2. Як результат, за 2015 рік до українського бюджету було повернуто близько 600 млн. грн. Рухомого і нерухомого майна на суму понад 1,5 млрд. грн. «корупційних коштів». Всі ці кошти були повернуті завдяки роботі інших «корупційних», за словами Касько, управлінь та підрозділів органів прокуратури.

Грошей «Сім'ї» Януковича серед них немає. Касько визнав, що шансів повернути ці кошти в країну немає. Це і є головний результат півторарічної діяльності «молодого реформатора» В. Касько.

3. Звинувативши ГПУ в корупції, Касько не назвав якихось конкретних відомих йому фактів корупції і не надав ніяких доказів. Просто «голосно» грюкнув дверима.

Олександр Квіташвілі

Міністр охорони здоров'я України. Влітку минулого року подав у відставку, звинувативши в блокуванні реформ профільний комітет парламенту. Депутати відставку Міністра не підтримали. У лютому цього року він ще раз мав намір покинути пост, але пізніше, разом з ще декількома колегами, забрав свою заяву.

Запам'ятався обіцянкою провести реформу в медицині, побороти «фармацевтичну мафію».

Результати роботи:

Відсутність реформи охорони здоров'я.

Провал держзакупівель медикаментів.

Скандали з неякісними вакцинами.

Саша Боровик

Кандидат в перші заступники міністра економіки в українському уряді. У травні 2015 Боровик залишив Кабмін, пояснивши своє рішення конфліктом з прем'єром Арсенієм Яценюком.

Єдиний зі списку, хто до гучної відставки був практично не відомий народу України. Відповідно запам'ятався лише табличкою на дверях кабінету: «Саша Боровик», замість «Олександр».

Результати роботи:

За його ж словами, зібрав групу людей, з якої за два місяці написав стратегію економічного розвитку країни. До сьогодні стратегія не віддана публічності.

Айварас Абромавічус

У лютому цього року подав у відставку, заявивши про блокування реформ і політичний тиск. Зокрема, звинуватив главу фракції БПП Ігоря Кононенко в лобіюванні призначення лояльних керівників монополій і спробі контролювати фінансові потоки державних підприємств.

Запам'ятався заявою про можливу ліквідацію міністерства в майбутньому «як корупційного і бюрократичного монстра» і обіцянкою реформувати систему держзакупівель (впровадження ProZorro).

«З Айвараса Абромавічуса зараз пробують зробити геніального реформатора, непідкупного й надзвичайно принципового політика. Йому справді слід віддати належне. Айварас таки старався зробити чимало хороших змін. Але він не особливо відірвався від свого колеги Квіташвілі, який теж мав добрі наміри, але залишився хронічним неудачником», - заявив нещодавно екс-депутат В'ячеслав Черновіл.

Результати роботи:

Міністерство не було ліквідовано, хоча його склад був скорочений на 50%.

ProZorro не вирішила проблему корупції в держзакупівлях. Вона виявилася ефективною тільки для «дешевих» закупівель, у випадку з «дорогими», по факту, замовник купує у того ж, у кого купив би за звичайною процедурою.

Давид Сакварелідзе

Цілком ймовірно, що незабаром до списку «біглих» реформаторів приєднатися і ще один «молодий і перспективний» реформатор - заступник Генпрокурора Давид Сакварелідзе. Передумови до цього уже проявляються: «нульова ефективність роботи в поєднанні зі звинуваченнями на адресу керівництва ГПУ», систематична піар-компанія неіснуючих досягнень, квінтесенцією якої природно було «справа діамантових прокурорів». Цю «мильну оперу» наше суспільство має можливість спостерігати вже близько 10 місяців.

Політолог Володимир Цибулько зазначає, що боротьба Сакварелідзе проти Шокіна з боротьби за реформу прокуратури перетворилася в боротьбу за інтерес "грузинського десанту". «Від Сакварелідзе дуже багато тріскотні, заяв. По-справжньому ефективні з цього десанту кілька людей. Їх місія якраз полягала в тому, щоб не дати олігархам приватизувати ні прокуратуру, ні МВС. І тут вони виявилися ефективними. Але саме багатослівність, відсутність справжніх реформістських програм насторожує", - сказав політолог.

Вступаючи на посаду заступника Генпрокурора більше року тому, Давид Сакварелідзе описував проект комплексних реформ ГПУ: скорочення і повне оновлення складу прокуратури, збільшення зарплат для співробітників в рази з метою викорінення причин корупції, запровадження електронного документообігу за західним зразком, і, врешті, «відкритість, прозорість і доступність» відомства для громадськості.

1. Оновлення прокуратури в результаті створення нових прокуратур і заміщення в них посад «за конкурсом» вилилося в перезатвердження 95% старих прокурорів. У інформпростір вилилася інформація з приводу незрозумілого і непрозорого використання фінансових коштів, виділених США саме на реформування органів прокуратури, що призвело до того, що група депутатів Верховної Ради України змушена була звернутися за допомогою в з'ясуванні всіх обставин до Сенату США (скандал з фінансуванням реформи прокуратури на суму чи то 2 млн. 200 тис., чи то 200 тис. доларів США). При цьому, за весь час відбору кандидатів на керівні посади місцевих прокуратур, Сакварелідзе був присутній лише на 3 з 41 засіданнях конкурсних комісій.

2. Посадовий оклад прокурора становить 2073 гривні, замість належних за законом 15 158 грн.

3. «Генеральна інспекція» під його кураторством, яка повинна була б займатися розслідуванням злочинів, вчинених прокурорами, за час роботи виявила всього 10 працівників прокуратури, щодо яких порушили кримінальні справи.

В принципі, суть роботи Давида Сакварелідзе на посаді реформатора докладно висвітлена в розділі «Реформування органів прокуратури України» - розділ створено в безкоштовному додатку і знаходиться в стадії розробки.

Поділитися у соціальних мерехах:


Автор

Суслова Ірина
Суслова Ірина

Народний депутат України VIII скликання, голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань захисту прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин, співзасновник Громадської організації «Люстраційний комітет України».

Публікації