Карпатські ліси є окрасою регіону, а також основним джерелом доходу для багатьох місцевих жителів, які працюють в лісгоспах краю. А ще доступ до українських лісів – заповітна мрія деяких особистостей. ПРАВДА вже писала про ситуацію, яка склалася в одному з найбільш ефективних лісгоспів Івано-Франківської  області - ДП "Вигодське лісове господарство". Якщо коротко нагадати, то ця історія почалася після відсторонення від керівництва лісгоспом у 2014 році колишнього директора лісгоспу Ігоря Тимочка. Тоді для підприємства настали часи випробувань. Журналістська група ПРАВДИ була в лісгоспі два місця тому і почула чимало цікавого про постійні перевірки підприємства та дивні судові справи. Зараз нам довелося їхати туди знову, бо тепер підприємство звинувачують ще й у крадіжках власної деревини.

Наступний раунд

В лісгоспі на нові закиди та звинувачення тільки знизують плечима – вже не дивуються, бо звикли до такого роду обвинувачень. Фактично, кожного місяця певний підрозділ підприємства перевіряють, збирають довідки, вилучають документацію в рамках нескінченних позачергових перевірок. Ці процеси продовжуються і сьогодні.

"Позапланові перевірки проводилися щодо кримінальних проваджень. Перевірок є більше 50, це в середньому по 2 перевірки на місяць. Екологічна інспекція перевіряє і планово, і позапланова. Вже хочуть, щоб нас перевіряла Київська екологічна інспекція",  - говорить чинний директор Вигодського лісгоспу Олександр Матусевич.

На питання, чому проводиться така кількість перевірок, відповідь керівника незмінна: "Перевірки роблять на прохання Тимочка Ігоря Ярославовича".

Навіщо це робиться? На підприємстві та в області говорять, що звинувачення в крадіжках лісу - це черговий раунд з’ясування стосунків від попереднього директора лісгоспу.

"Є конфлікт, який тягнеться багато років. Ще після Революції Гідності між директором, який був тоді та новим директором лісгоспу. Це черговий етап загострення конфлікту", - дав характеристику ситуації, що виникла, начальник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Олексій Голубчак.

Судячи з реакції тих, з ким поспілкувалася ПРАВДА, в регіоні від цього конфлікту всі вже втомилися. Представник управління зазначає, що від популізму та постійних з’ясування стосунків краще не стане. Оцінку ситуації мають давати спеціалісти.

"Була комісія перевірки з Агентства лісових ресурсів, вона не підтвердила ніяких серйозних порушень. Претензій до лісгоспу, як структури господарської у нас немає", - зазначає Олексій Голубчак.

Як "крали" ліс?

Проте претензії є у компанії-підрядника Вигодського лісгоспу. Якщо ви прочитали нашу попередню публікацію, то назва підрядника не стане для вас новиною. Говоримо знову про ТОВ "Вектор-Долина".  Цього разу історія розгорталася за наступним сценарієм.

Всередині листопада на одній з ділянок Бистрівського лісництва, яке входить до складу Вигодського лісгоспу, "Вектор-Долина" проводила рубки.  Ліс рубили, але кряжування стовбурів  (поперечне розпилювання стовбурів на частини для одержання лісоматеріалів – прим.авт)  не проводили.

"Почалися листи, що майстер не робить, але вони не кряжували ліс, і майстер не міг його прийняти…Ігор Тимочко  розпорядився в телефоном, щоб ліс не кряжували, а залишили все на ділянці", - згадує ті події лісничий Бистрівсього лісництва Віктор Ігор. Саме він з колегами-майстерами лісу має приймати роботу підрядників.

Як розповіли ПРАВДі у лісництві, кілька днів ліс валили та звозили в одне місце. При чому не гребували нічим, везли і ділову деревину, і ту, що мала залишитися на лісосіці перегнивати.  А потім, події відбувалися як раз на вихідні, почали кряжувати та вантажити цей ліс.

При тому вивіз деревини проводився із супроводом. У цей час до лісництва приїхала помічниця народного депутату з журналістами та колишній директор Вигодського лісгоспу Ігор Тимочко. До речі, як з’ясувала ПРАВДА в своєму попередньому розслідуванні, брат Ігоря Тимочко є одним із засновників фірми-підрядника "Вектор-Долина". Хоча факт причетності до створення та роботи фірми колишній керівник ДП заперечує.

Як розповіли працівники лісгоспу, гості, які завітали до лісгоспу, спершу зламали замок на закритому шлагбаумі, який вів на територію лісництва, проїхали на верхню ділянку, де якраз вантажилася деревина для того, щоб спустити її на нижній склад для маркування.

Побачивши лісовоз, що вивозив деревину з верхнього складу лісництва, знімальна група з помічницею депутата вирішили - деревина є не облікованою, а отже відбувається крадіжка лісоматеріалів. Такі деталі, як пересування лісовоза, який належить лісгоспу, внутрішньою дорогою лісгоспу та прямує саме в пункт обліку деревини, не стало аргументом для делегації.

"Лісовоз пересувався з верхнього складу до контори лісництва. Лісовоз не виїжджав навіть на сільську дорогу. Він їхав до лісництва, де майстер лісу Роман Галів мав виписати йому супровідні документи, облікувати та почіпувати (маркувати – прим.авт) деревину. Що і було зроблено, після цього лісовоз поїхав на нижній склад лісництва", - розповідає директор ДП "Вигодський лісгосп" Олександр Матусевич.

За його словами, така система є цілком нормальною.  З верхнього складу деревина пересувається з документами, де вказані: квартал, виділ, кількість сортиментів, які є на лісовозі, їх діаметр і сорт. На основі цього документу майстер лісу виписує специфікацію і б’є чіпи.

Про свавілля та саботаж

Пояснювали ці норми роботи журналістам довго, навіть показали всі необхідні документи. Після цього представників підприємства повідомили, що буде проведено об’єктивне вивчення документів, на тому гості й поїхали.

Поїхали, залишивши зламаний шлагбаум, який між іншим в лісництві використовують для допомоги боротьби з браконьєрами. Саме в той період лісничі отримали наказ закрити шлагбаум, бо проводився рейд.  Хоча зазвичай проїхати на територію лісництва можуть все охочі відпочити чи подивитися красоти Карпат. Проте,  якщо у лісничого виникають підозри відносно осіб, які проїжджають на територію лісництва, вони викликають єгерів та правоохоронців. Такий підхід максимально допомагає знайти баланс між вимогами закону про доступ до лісів та збереження лісової фауни.

Хоча раніше, за часів керівництва Ігоря Тимочка, доступ до українських лісів відбувався трохи по-іншому.

"Якщо Тимочко бачив хоч одну машину відпочивальників, то він грозив, що звільнить з роботи, - згадує майстер лісу Бистрівського лісництва Ігор Лужків.

Про старі часи робітники згадувати не дуже полюбляють, та тільки не завжди це вдається. Зокрема, в колективі залишається одна особа, яка постійно порушує трудову дисципліну та викликає своєю поведінкою обурення працівників – рідний брат Ігоря Тимочка – Ярослав Федів, який на початку 2000-х років змінив прізвище.

"Я його звільняв два рази. Бо він почали саботувати роботу підприємства. Суд обидва рази поновив його на роботі, бо порахував, що він був на лікарняному", - розказує Олександр Матусевич.

На думку директора лісгоспу, безвідповідальна поведінка Ярослава Федіва викликана тим, що його брат говорить дестабілізувати ситуацію з середини.

Щоправда, зараз з’явився шанс, що Ярослава Федіва все ж звільнять або він почне нормально працювати. Доки директор намагався вирішити ситуацію, не витримав колектив. Нещодавно відбулися збори працівників підприємства, де більше половини співробітників лісгоспу проголосували за те, щоб брат Ігоря Тимочка отримав догану за порушення трудової дисципліни.

Чим закінчиться це протистояння за владу? І чи закінчиться воно найближчим часом? Ці питання залишаються поки без відповіді. Це й не дивно, бо, схоже, що в Україні керувати ресурсними підприємствами прориваються не менш активно, ніж до вищих владних кабінетів. Можливо, втручання преси та об’єктивне висвітлення ситуації у ЗМІ, приверне до нього увагу владних органів, які зможуть врегулювати ситуацію. Якщо ж ні, то колективу підприємства доведеться терпіти ці протистояння. Та вони готові до цього, бо за нового керівника люди почали отримувати нормальну заробітну плату, їх припинили тримати у вічному страху позбавити роботи у випадку, якщо щось не сподобається керівникові.

Як буде далі, покаже час, поки ж люди займаються тим, що вдовольняти цікавість перевіряючи. А чи на це потрібно витрачати їх увагу та час? Ліс рубають, та ліс потрібно саджати, а робити це зараз лісгоспи мають за власний рахунок. Тож, чим краще працює лісгосп, тим більше грошей можна заробити, в тому числі й на рекультивацію лісу. Тож за що триває ця боротьба? Та чи знайдеться сила, яка зможе її припинити та взятися за насправді важливі для галузі речі?

Ліс рубають – друзки летять, а лісу все менше…

P.S. ПРАВДА звернулася до Ігоря Тимочка з проханням поділитися своєю точкою зору з цього питання. До того часу, як стаття була готова до публікації, він не зміг знайти можливість поспілкуватися з журналістами. Ми продовжуємо відслідковувати перебіг подій та будемо інформувати вас.