Чому в Україні залишається небезпека масових харчових отруєнь?

668
Чому в Україні залишається небезпека масових харчових отруєнь?

Цього літа в Україні був спалах ботулізму. Більшість тих, хто захворіли, отримали токсин, який вражає нервову систему, після споживання в’яленої риби, що була придбана у легальних точках роздрібної торгівлі. Тільки-но в ЗМІ порідшали повідомлення про нові випадки недуги – чергова інформація про масове отруєння суші в київських ресторанах. Поєднує ці дві історії те, що люди поплатилися своїм здоров’ям за споживання продуктів харчування не з якогось незрозумілого ринку чи з невеличкого периферійного кафе. Споживач вважав, що місця перевірені. Та чи так це насправді?

Перевірки під забороною

В Україні є всі необхідні напрацювання, щоб продукція, яка виготовляється та продається була безпечною для здоров’я та життя людини. Більше того, з 2014 року держава взяла курс на імплементацію європейських норм контролю виробництва. Власне кажучи, завдяки цьому українські товари й змогли вийти на європейські ринки.

Проте, три роки тому було прийнято рішення, яке в ЄС досі сприймають як дещо не дуже зрозуміле з точки зору харчової безпеки держави. Мова йде про те, що в Україні вже два роки заборонено перевіряти підприємства харчової промисловості позапланово, а про планові перевірки цілком офіційно дізнаються за 2 тижня до інспекції.

"Ми революційно входили в ліберальну систему контролю і хочемо так само революційно виходити", - говорить голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

За його словами, сьогодні, якщо у людині є сумніви з приводу того, що товар неякісний, а точка продажу не працює з дотриманням санітарних норм, то з моменту подання заявки на перевірку до моменту перевірки пройде до 1,5 місяців.

Процедура виглядає таким чином: пишеться скарга в регіональний контролюючий орган, який передає дані до головного управляння Держпродспоживслужби, звідти запит потрапляє до спеціалістів Міністерства аграрної політики та продовольства. Після його погодження така ж процедура повернення рішення.

"Має місце певний конфлікт базового закону (Про безпечність та якість харчової продукції – прим.ред)  що був прийнятий у 2014 року з тим, законом, який регламентує роботу Держпродспоживслужби. Конфлікт між законами робить неможливим впровадження базового принципу законодавства ЄС щодо перевірок без попереджень", - пояснює ситуацію керівник проекту "Удосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні" Євген Горовець.

Він додає, що важливим також є надання прав Держпродспоживслужбі припиняти роботу підприємств, у разі виявлення певних порушень законодавства, що може створити загрозу життю та здоров’ю споживачів. Зараз такі дії можна вчиняти тільки за рішенням суду, якого часто доводиться чекати до місяця.

Дайте тільки право

Насправді, закон, який мав би зняти цей конфлікт та дозволити проводити перевірки ефективно вже існує. Більше того, рік тому він був прийнятий парламентом та все ще чекає на підпис Президента. Експерти говорять, що цей документ має покласти початок впровадженню нових принципів контролю безпечності продукції  та збільшення гарантії, що споживач не отруїться, в продукті не буде ніяких інфекцій, токсинів тощо.

"Ми сподіваємося, що закон буде підписаний, тоді буде перехідний період  9 місяців, за які потрібно розробити понад 40 підзаконних актів. Після цього ми матимемо систему контролю, яка буде максимально наближена до тієї яка є в ЄС. За ці 9 місяців має змінитися й ідеологія системи. Це й чек-листи, за якими буду перевірятися, це і можливість відео фіксації, можливість не штрафувати за незначні порушення.  На рівні внутрішніх процедур ми запровадимо до кінця року режим відео фіксації в наших територіальних органах, щоб виключити питання суб’єктивізму прийняття рішень інспекторами", - ділиться очікуваннями Володимир Лапа.

Чи будуть готові українські виробники до нових правил перевірки, поки сказати важко, але, зрозуміло, що легкою задача не буде. Володимир Лапа говорить, що три роки тому була введена обов’язкова процедура реєстрації потужностей (виробничих та торгівельних). Для підприємства потрібно просто подати заявку, реєстрація проходить автоматично.

"Станом на початок року було 142 тис зареєстрованих потужностей, зараз у нас 155 тис. Я не хотів би озвучувати точні цифри, бо ніхто не рахував, але я думаю, що це десь половина від тих операторів, які працюють на ринку", - говорить Володимир Лапа.

За його словами, це показник того, як бізнес готовий виконувати базові вимоги законодавства. Проте Держпродспоживслужба ставить перед собою задачу змінити ставлення до виконання вимог законодавства та сприяти підвищенню рівня особистої відповідальності.

"Якщо перевіряти 100% виконання закону, то всі підприємства можна зупинити. Немає такої мети. Потрібне роз’яснення. Ми цей рік спрямовуємо роботу наших контролюючих органів на це", - додає Володимир Лапа.

Яка альтернатива?

Невідомо, скільки ще доведеться чекати на підписання закону, тому зараз велике навантаження в питаннях контролю лягає на торгівельні мережі. У них контакт з виробниками більш тісний через те, що інтерес тут зав’язаний на гривні.

"Наші виробники керуються трьома видами вимог у своїй діяльності: законодавчі вимоги, їх власні вимоги, які можуть бути більш жорсткими за законодавчі та ті вимоги, які до них висувають  оператори ринку та споживачі", - пояснює ситуацію керівник департаменту якості  Fozzy Group Максим Барабуха.

За його словами, для мереж важливо забезпечити безпечність продукції, адже, якщо є питання до товару, то покупець прийде перш за все не до виробника, а до магазину.

"Якщо йдеться про перевірки, нам достатньо 1-2 дня погодити з виробником перевірку. Що стосується власних торгівельних марок, де ми декларуємо додаткову відповідальність за їх якість та безпечність, то це питання кількох годин. Ми можемо швидко зняти товар з полок в усіх магазинах. Ми маємо право на швидкі перевірки, бо ми маємо право зупинити поставки продукції в магазин", - розказує як це працює в торгівельних мережах Максим Барабуха.

Проте, покладати відповідальність контролю за бізнесом на бізнес не є правильним, оскільки в світі функції контролю все більше покладають саме на державні органи.

"Раніше, якщо компанія-імпортер з країн СОТ хотіла імпортувати, то мусила їхати на підприємство для перевірки. Зараз тенденція змінилася, перевіряється наскільки контролюючий орган країни-імпортера виконує свою функцію", - пояснює голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнєцов.

Тож повертати практику проведення перевірок потрібно, як для безпеки продуктів для українського ринку, так і для просування товарів на експорт.

"Мораторії впродовж 2 років призвели до того, що суб’єкти звикли, що немає контролю, вони комфортно себе в такому режимі почувають. Коли проводили розслідування по останнім випадкам ботулізму виявили, що навіть норми базового законодавства щодо супроводу товару товарно-транспортними накладними завжди виконувалися", - наводить невтішний приклад Володимир Лапа.

 

Поділитися у соціальних мерехах:


Новини

Відео

Теги

ЄС Аваков Авдіївка АТО боєприпаси бойовики бурштин військові виробництво Водяне Волинь ВР ВРУ газ Геращенко ГПУ ГРВІ грип Гройсман депутати держбюджет Держприкордонслужба Держрибагентство Дніпропетровщина ДНР Донеччина дороги ДСНС Думка народу ДФС експорт Житомирщина заборонена зброя загиблі Зайцеве законопроект Запоріжжя зброя зміни ЗСУ Кабмін Київ Київавтодор Київенерго Київрада Київщина Кличко КМДА конвертцентр контрабанда кошти Красногорівка Крим курсування Луганське Луганщина Львів Львівщина МінАПК Міноборони Мар'їнка МВС МОЗ наркотики Нацгвардія Нацполіція області обмеження обстріли ОБСТРІЛИ Одеса Одещина озброєння перевезення поїзд показники поліція поранені Порошенко приватизація Рівненщина ремонт Росія рух РФ Савченко СБУ сніг суд схованка транспорт Україна українці Укрзалізниця Укроборонпром Уряд хабар хабарництво Харківщина Широкине