До чого призведе будівництво нових ГЕС в Україні?

367
До чого призведе будівництво нових ГЕС в Україні?

Відмовившись від російського газу, Україна рішуче проголосила боротьбу за енергонезалежність та курс на раціональне використання власних природних ресурсів. Уряд взявся за створення Енергетичної стратегії України до 2035 року.  Частиною цієї галузевої стратегії стала доволі суперечлива секторальна програма розвитку гідроенергетики до 2026 року. Цей документ був затверджений Кабміном без особливих питань, але й без проведення екологічної експертизи.

Новий етап гідроенергетики

Програма розвитку гідроенергетики передбачає за 10 років побудувати 3 черги Дністровської ГАЕС, Канівську ГАЕС, Каховську ГЕС-2, каскад Верхньодністровських ГЕС, а також провести реконструкцію ГЕС ПАТ "Укренерго".

Розробники програми порахували, що при запуску всіх черг Дністровської ГАЕС вдасться замінити ряд ТЕС, а це означатиме економію природного газу на 644 млн грн та вугілля на 1,5 млрд грн в середньому на рік. При запуску Канівської ГАЕС, економія вугілля складе за попередніми розрахунками 709 млн гривень на рік, газу – 836 млн гривень.

Розвиток гідроенергетики в Україні має ряд позитивних та негативних наслідків. Серед позитиву, окрім зазначеної економії паливної сировини, експерти називають можливість відносно безпечного виробництва енергії.

"Якщо  зміни в роботі атомних та теплових електростанцій (зупинки енергоблоків, зміна навантаження тощо) можуть призвести до аварійних ситуацій (особливо на ТЕС, більшість з яких вже є зношеними та потребують масштабної модернізації), то ГЕС та особливо ГАЕС (які можуть працювати в двох режимах: генераторному та насосному) набагато краще підходять для балансування потужностями", - говорить експерт DiXi Group Анастасія Єрмакова.

Ще одним позитивним моментом у розвитку гідроенергетики в Україні експерт називає суттєве зменшення атмосферних викидів.

"З огляду на приєднання України до Паризької угоди, це тим більш актуально. І будемо чесні, наразі у цьому напрямку нічого не відбувається – є заяви, є підписаний документ, однак жодних дій зі зменшення викидів не робиться. Програма уряду дозволить хоча б частково досягти цілей зі зменшення викидів та дасть поштовх й іншим галузям працювати в цьому напрямку", - наголошує Анастасія Єрмакова.

Екологія чи енергетика

Екологи ж не погоджуються з енергетиками в тому, що виробництво цієї енергії буде відносно безпечною. Вони говорять, що розвиток гідроенергетики завдасть чималої шкоди довкіллю.

"Для великих річок України це буде катастрофою. Всім відомо, у що перетворилася Дніпро в результаті будівництва каскаду гідроелектростанцій. Ці проблеми, які були створені 50-70 років тому, до сих пір якісного рішення не мають. Спустити водосховища, відмовитися від гідрогенерації – це вже проблема. З іншого боку, в тому стані, у якому ми їх маємо, залишати неможливо, бо сильно псується якість води, є проблема з накопиченням радіоактивних наносів, є проблема в тому, що той відсоток електроенергії, яку виробляють ГЕС потрібно буде чимось компенсувати", - говорить еколог Анатолій Павелко.

Він додає, що, наприклад, основна частина водопостачання Одеської області відбувається з річки Дністер, там, де запланований каскад ГЕС.

"Це проблема в забезпеченні водою населення, сільськогосподарські потреби, проблема у тому, що доведеться переселяти людей. Коли ми бачимо бюджет будівництва ГЕС, ми говоримо тільки про ті бетонні споруди генерації, а вся супутня інфраструктура буде покладена на центральний та місцевий бюджет", - підкреслює еколог.

Прояснити, наскільки програма розвитку гідроенергетики може зашкодити екології, можна було б, провівши відповідну експертизу, та цього зроблено не було.

"Програма не є програмою розвитку окремої галузі (електроенергетики), а лише її складовою. Законодавство України не передбачає необхідність проведення екологічної оцінки для локальних програма лише, в цілому, для галузей економіки або для окремих проектів", - пояснили ПРАВДІ у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України.

Всі по порядку

Це означає, що екологічна експертиза буде потрібна для кожної окремої ГЕС. В Міненерго додають, що по всіх об’єктах, які вже знаходяться в стадії будівництва була проведена комплексна державна експертиза, у тому числі й екологічна експертиза щодо екологічних наслідків їх реалізації, з широким залученням громадськості.

Стосовно інших проектів, які знаходяться в стадії розробки, екологічну експертизу можливо проводити лише після розробки ТЕО, визначення конкретної території, на якій об’єкт буде розташований, а відтак і зони його впливу. За назвою проекту, без прив’язки до конкретних територій неможливо зробити якісну оцінку впливу об’єкта на довкілля.

Та у експертів виникає питання, наскільки якісно це можна буде зробити зараз. Анастасія Єрмакова говорить, що саме із якістю цієї перевірки можуть виникнути серйозні проблеми, оскільки не так давно Президент України П. Порошенко ветував один із євроінтеграційних законів (№ 2009а-д "Про оцінку впливу на довкілля"), боротьба за прийняття якого велася більше двох років.

В Міненерго обнадіюють, що ратифікація Україною Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті дозволила створити передумови для запровадження механізму такої стратегічної екологічної оцінки. У той же час на сьогодні в Україні відсутній законодавчий механізм (як закон, так і підзаконні нормативні акти) проведення такої стратегічної оцінки.

"Екологічні питання в наші державі завжди залишалися «на узбіччі». Звичайно, якщо будівництво таких потужних гідрооб’єктів відбудеться без належної експертизи, без вирішення величезної кількості екологічних питань, то наслідки для довкілля можуть бути дуже серйозними", - підкреслює Анастасія Єрмакова.

Екологи застерігають, що Україна через побудову нових об’єктів гідроенергетики може втратити цілий перелік риб, для яких непридатний режим існування в умовах водосховищ.

"Наприклад, такий вид осетрових, як стерлядь. Вона не здатна жити в системах водосховища. До речі, всі осетрові у Дніпрі вимерли внаслідок будівництва ГЕС. Дніпро раніше був на 2-3 місці в Європі по запасах осетрових риб", - пояснює Анатолій Павелко.

Крім того еколог наголошує, що будівництво гідроспоруд на Дністрі веде до знищення Дністровського каньйону – одного з найпривабливіших туристичних місць в Україні.

Чи реально Україні відмовитися від гідроенергетики?

Та спеціалісти з енергетики наголошують, що відмовитися від гідроенергетики країна зараз не може. "По-перше, через маневровість електростанцій подібного типу; по-друге, через доволі значну частку в енергобалансі (наразі вона становить 6,5%), по-третє, через те, що сьогодні фактично лише ця галузь енергетики є дійсно незалежною від зовнішніх обставин та постачальників (ТЕС залежать від поставок антрациту; АЕС від поставок ядерного палива російського виробництва та виробництва компанії Westinghouse; для будівництва електростанцій, які працюють на ВДЕ, здебільшого потрібне обладнання, яке не виробляється в Україні)", - пояснює Анастасія Єрмакова та додає, що реалізація програми вимагає від держави щорічного вкладення десятків мільярдів гривень.

В Міненерго на це щоправда відповідають, що реалізацію Програми передбачається здійснювати без залучення коштів Державного бюджету України за власні кошти підприємств та позики міжнародних фінансових організацій.

 

Екологи обурені такою програмою розвитку гідроенергетики і б’ють на сполох. В Мінекології, яке й займається проведенням екоекспертизи відповідають:" Гідроелектростанції на річках незалежно від їх потужностей відносяться до переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку". А отже будувати без екологічної експертизи ніхто не дозволить. Наразі, у Міністерстві екології та природних ресурсів говорять, що проведення комплексної оцінка програми потрібно, але у відповідності до законодавства, проводитимуть лише оцінку будівництва кожного об’єкту окремо.

 

    

Поділитися у соціальних мерехах:


Новини

Відео

Теги

ЄС Аваков Авдіївка АТО боєприпаси бойовики бурштин військові виробництво Водяне Волинь ВР ВРУ газ Геращенко ГПУ ГРВІ грип Гройсман держбюджет Держприкордонслужба Держрибагентство ДНР Донеччина дороги ДСНС ДФС експорт Житомирщина заборонена зброя загиблі Зайцеве законопроект Запоріжжя зброя ЗСУ Кабмін КАБМІН Київ Київавтодор Київенерго Київщина Кличко КМДА конвертцентр контрабанда кошти Красногорівка Крим курсування Луганське Луганщина Львів Львівщина МінАПК Мінекології Міноборони Мар'їнка МВС МОЗ наркотики Нацгвардія Нацполіція НБУ обмеження обстріли ОБСТРІЛИ Одеса Одещина озброєння перевезення поїзд показники поліція поранені Порошенко приватизація Рівненщина ремонт Росія рух РФ Савченко СБУ сніг суд схованка техніка транспорт Україна українці Укрзалізниця Укроборонпром Уряд фінансування хабар хабарництво Харківщина Широкине Яценюк