Рано чи пізно більшості з нас треба буде йти на пенсію. Коли ми полишимо роботу, забезпечувати наші базові життєві потреби буде держава. Держава і вирішуватиме, на яких саме умовах це робити. Такі рішення починають формувати вже сьогодні. Як влада вирішує змінити пенсійну систему в країні?

В рамках солідарної системи

Почнемо з того, чому саме заговорили про запровадження реформи, яка назрівала вже давно. Україні знадобилися гроші, які отримати можна у МВФ, але вони готові їх давати за певних умов. Однією з таких є зменшення дефіциту Пенсійного фонду, який сьогодні фінансується з бюджету, за рахунок підвищення страхового стажу, від якого буде залежати і вислуга років. Вводитися зміни будуть поступово та завершаться до 2035 року. Отже, якщо у вас до 2035 року буде 35 років страхового стажу (період, коли ви сплачували Єдиний соціальний внесок), то завершити працювати можна буде у 60 років, якщо страховий стаж до 20 років – у 63 роки, якщо менше 15 років – у 65 років.

Цікавий  момент є в тому, що відомості про страховий стаж є лише з 2000 року, тому якщо ви сумлінно платили соціальні внески до 2000 року, то ці новини для вас будуть не дуже приємними. Разом з тим Мінсоцполітики думає над тим, щоб надати змогу громадянам купувати страховий стаж. Поки розрахунок 704 гривні за місяць, тож рік стажу буде коштувати приблизно 8,5 тис гривень.

Щоправда, після хвилі критичних зауважень щодо таких ініціатив, з пропозицією дозволяти йти на пенсію не за віком, а за наявності необхідного страхового стажу виступив Міністр фінансів України Олександр Данилюк. До речі, згідно з обома концепціями, з пенсій будуть поступово зніматися надбавки.

Чия концепція переможе? Вирішуватиметься це питання з залученням МВФ. Та експерти говорять, є великі шанси того, що до пенсійного віку все ж не прив’язуватимуться.

"Скоріше політики вважають, що у суспільстві дуже негативно відносяться до пенсійного віку, тому треба йти через стаж та інші параметри", - коментує ситуацію заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні Павло Кухта.

Яким би там не було, остаточне рішення прийматимуть консолідовано з МВФ та пропишуть у відповідному меморандумі.

"Коли вийде меморандум, там буде вказано щодо параметрів. Далі все залежить від парламенту, від того, як спрацюють наші депутати. Я розумію, чого урядовці уникають пенсійного віку. Це може зробити дискусію ірраціональною. Якщо дискусія буде раціональною, то зрозуміло, що параметрично систему можна змінювати", - додає Павло Кухта.

Недержавні пенсійні фонди та інші варіанти

Поки Україна готова до змін у межах існуючої пенсійної системи, експерти говорять, що вона не зможе довго існувати.

"Якщо говорити окремо про пенсіонерів, то їх приблизно 12 мільйонів, забезпечують їх 10 мільйонів людей, що працюють", - пояснює заступник директора Центру економічної стратегії Марії Репко.

Звідси й колосальний дефіцит Пенсійного фонду, який минулого року становив 142 млрд гривень. Та навіть дотації з бюджету, стверджують експерти, не можуть подолати таке явище, як крайня бідність пенсіонерів.

"Приблизно 6.3% одиноких пенсіонерів, не мають коштів на їжу. Це дослідження Укрстату", - говорить Марія Репко, пояснюючи, що ці люди не мають змогу отримувати навіть гаряче харчування щодня.

Які альтернативи існують? Потрібно розвивати трирівневу пенсійну систему – вважають експерти. Це означає, що формує загальний фонд виплат не лише Пенсійний фонд, але й недержавні організації (другий рівень) та навіть власні накопичувальні рахунки (третій рівень).

В Україні вже є перші зародки накопичувальної системи другого рівня - недержавні пенсійні фонди. За словами депутата Верховної Ради, член комітету з соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Наталії Веселової, в Україні працює 66 таких фондів, які акумулюють близько 2,5 млрд гривень.

Разом з тим, розвиток таких інституцій викликає у експертів питання, куди інвестуватимуть фонди? В усьому світі для цього використовують здебільшого інструменти фондових ринків

"В Україні активи 74 мільйони доларів, це 0.1% від ВВП. Це взагалі нічого. Це не є ринок. Дуже класно, коли люди щось роблять, але  це  не  є ринок", - скептично ставиться до роботи недержавних фондів Марія Репко.

Ще однією теоретичною можливістю сформувати собі гідну пенсію є акумулювання коштів на особистих рахунках. Проте, беручи до уваги стан української економіки та окремо банківського сектору, так ризикувати зважаться небагато людей. До того ж, МВФ поки не вимагає перехід на трирівневу систему, тож, коли стане, і чи стане взагалі, політичної волі до таких змін, прогнозувати експерти не беруться. Разом з тим вони нагадують, що всі можливості хоча б починати відходити від солідарної пенсійної системи в України вже є.

"У нас пенсійна реформа почалась у 1998 році указом Президента про пенсійну реформу. В 2001 спеціальне посилання Президента, парламенту і уряду, де було сказано, що тільки перехід на трирівневу пенсійну систему, дасть можливість вирішити проблему пенсійного забезпечення. До 2007 року в нас мала бути вже цільна трирівнева пенсійна система. Сьогодні ми знову в цьому тупику. Знову обговорюємо. А у нас в законі написано: пенсійна система України трьох рівнів. Це 2003 рік", - нагадує економічний експерт Віталій Мельничук про те, що, як правильно робити, Україна знала давно.

Питання в тому, чи хтось ризикне взятися за більш глобальне реформування пенсійної системи?