У 2015 році ЮНІСЕФ зафіксувало 120 випадків материнської смертності, це у 10 разів більше, ніж у Польщі та у 3 рази менше, ніж у Німеччині. Всього за часи незалежної Україні зафіксовано більше  2 тис випадків смертей молодих матерів. Такі цифри виникли по двом причинам: через лікарські помилки та неувага до стану здоров’я молодих жінок.

Помилки ціною у життя

Цього літа в ЗМІ були повідомлення про дві смерті породіль на Закарпатті, один випадок на Житомирщині та один на Донеччині.  Розслідування тривають, тим часом в Україні створили комісію, яка буде проводити конфіденційні розслідування причин смерті породіль, зважаючи як на медичні, так і на немедичні чинники. У випадку летального випадку будуть перевірятися умови життя породіллі до моменту потрапляння у лікарню та інші соціальні аспекти.

Та така робота дасть змогу більш ґрунтовно проаналізувати причини смертності роділь та породіль. Поки ж медики виділяють дві основні причини смертей молодих матерів: екстрагенітальні патології (хронічні захворювання жінки) та кровотечі.

Проблема впливу хронічних захворювань забирає життя жінок у 30% випадків ускладнених пологів. Медики говорять, проблема тут полягає в тому, що жінки здебільшого йдуть ставати на облік до лікаря на початку другого триместру. Ці дані підтверджують й спеціалісти ЮНІСЕФ. За їх розрахунками, менше половини (45%) жінок звертаються до жіночої консультації до 11 тижня вагітності, і лише третина жінок відвідує курси вагітних.

"Ми говоримо про те, що потрібно надавати допомогу в 1 триместрі, коли можлива профілактика ряду ускладнень при пологах", - говорить заступник директора з наукової роботи ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України" Тетяна Татарчук.

Важливо зауважити, що ще однією причиною, яка суттєво впливає на цифру смертності породіль є непрофесійні дії гінекологів. Мова йде про прискорення пологів, необґрунтоване агресивне втручання акушерів у природний перебіг процесу.

"Акушерська агресія – причина 10% материнської смертності", - зауважує професор кафедри акушерства та гінекології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика Надія Жилка.

Директор Київського міського центру репродуктивної та пеританальної медицини В’ячеслав Камінський говорить, що у половини випадках виникнення аномальної пологової діяльності винні таки чинники, як кінець чергування лікаря під час пологів. Тоді лікарі прискорюють пологи, а це може привести до каліцтва новонародженого, створити загрозу життю жінки. Така ж ситуація відмічається й у випадках виникнення кровотеч у вагітних.

"279 випадків за рік 2016 видалення маток у жінок після пологів", - наводить статистику В’ячеслав Камінський.

Знайти винних

Випадки материнської смертності все частіше розглядаються судмедекспертами. За останні роки звернення до Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України збільшилося у кілька разів.

"Кількість акушерсько-гінекологічних експертиз серед лікарських за останні кілька років вийшла на 1 місце. Десь 35% на даний момент, у 2011 році їх було 10-11% серед усіх лікарських справ.  Не зрозуміло, з чим це пов’язано: з юридичною обізнаністю населення чи погіршення якості надання меддопомоги", - говорить завідувач судово-медичним відділом до Головного бюро судово-медичної експертизи Євген Варфоломєєв.

Також він зауважує, що збільшилася кількість запитів на доведення помилок лікарів-гінекологів. Якщо у 2011 році було тільки 10 експертиз, які встановлювали прямий зв’язок між недостатністю меддопомоги та важкими наслідками, в 2016 році таких експертиз 57.

Представник Головного бюро СМЕ не береться констатувати, чому вимальовується така статистика, але говорить, що якість лікарських експертиз, які проводять експертні комісії в облздравах перед СМЕ, викликає питання.

"При порівняні висновків комісії облздравів з висновками обласних СМЕ, співпадіння відбувається у 80% випадків. При призначення експертиз в бюро інших областей, в 55-60% випадків точка зору первинної експертизи та точка зору комісії облздраву змінюється повністю", - говорить Євген Варфоломєєв.

Варто сказати, що судово-медична експертиза проводиться не у всіх випадках смерті породіллі чи вагітної. Здебільшого зараз призначається паталогоанотомічне дослідження, яке часто проводиться тим самим закладом охорони здоров’я, де настала смерть жінки.

Разом з тим, в Нацполіції запевняють, що над вирішенням цього питання працюють. Зокрема, зараз МВС спільно з ГПУ та МОЗ розробили  інструкцію по факту реагування на смерть людей, де прописали і закріпили положення про те, що працівники закладів охорони здоров’я повинні інформувати Нацполіцію про смерть породіль та новонароджених дітей. Цей нормативний акти направляється до Мін’юсту для реєстрації.

Побороти причини

Представники медичного середовища говорять про те, що розбиратися у випадках материнських смертей – дуже важливо, але потрібно й працювати над тим, щоб динаміка смертності зменшувалася. Тут лікарі наголошують на необхідності відтворення роботи системи планування сім’ї, заклади якої будуть тісно пов’язані з пеританальними центрами. Україні потрібен єдиний всеукраїнський реєстр вагітних жінок.  Поки такі реєстри діють розрізнено в деяких областях України. Далі фахівці пропонують розглянути можливість створення реєстру жінок репродуктивного віку з захворюваннями, які загрожують їх здоров’ю та життю під час вагітності.

Окремо медики звертають увагу на те, що відсутня стратегія в нормативно-правовому регулюванні меддопомоги, зокрема, говорять про медичні протоколи.

"Недосконала тактика у розробці клінічних протоколів, відсутність аналізу якості існуючих клінічних протоколів. ..Наказ 1422 дозволив читати протоколи Євросоюзу США, Канади і т.д, перекладати, подавати до МОЗ і в чистому вигляді затверджувати до застосування. Так робити неможна. Немає можливості використовувати протоколи інших країн в реаліях регіонів України навіть чисто з технічної точки зору. Жодне відділення не дістало обладнання. Потрібно обов’язково адаптувати протоколи", - наполягає Надія Жилка та додає, що від 2012 року не проводяться аналізи якості діючих протоколів. Відповідно, вони застарівають

"Тут могли б найти причину попередження випадків  материнських смертей. Це важіль лікаря на вплив ситуації з материнськими смертями", - говорить спеціаліст.

Крім того, медики визнають, що сьогодні покарати за помилку лікаря практично неможливо. Від моменту смерті породіллі до закінчення розслідування може минути 3-5 років. Та навіть, якщо справу таки віддадуть на розсуд суддям, то покарання може бути доволі несерйозним.

Наприклад, на Чернігівщині, довівши лікарську помилку та недбальство по відношенню до пацієнтки,які призвели до смерті породіллі, медик отримав 1 рік ув’язнення умовно та повернувся до роботи в тій же лікарні.