В Україні збираються запровадити нагляд за рішеннями територіальних громад

613
В Україні збираються запровадити нагляд за рішеннями територіальних громад

Сьогодні процес децентралізації в Україні йде по так званому плану «Б». Після того, як зміни в Конституції в частині передачі влади органам місцевого самоврядування парламент не підтримав, ідеологам реформи довелося впроваджувати зміни, враховуючи діюче законодавство.

Незалежність у прийнятті рішень

Після того, як пройшов складний період запуску процедури об’єднання громад, місцеве самоврядування отримало більші права творити власну політику розвитку регіону. З цим отримало й більше коштів на такі дії. Наприклад, за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ за перше півріччя до фонду місцевих бюджетів надійшло грошей на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року – 24,9 млрд гривень.

«Вищі середнього по Україні темпи приросту надходжень забезпечено по 19 областях, найвищі темпи – у Тернопільській (43,4%), Вінницькій (40,7%), Івано-Франківській (39,9%), Кіровоградській (39,8%), Хмельницькій (39,6%) та Херсонській (38,1%) областях», - говорить координатор напрямку «Місцеві бюджети» Проектного офісу секторальної децентралізації Галина Маркович.

За її даними, нижчі середнього по Україні темпи приросту зафіксовані у 6 областях, найнижчі – м.Київ (23,8%), Луганська (24,9%), Запорізька (25,5%), Донецька (26,8%) області.

Також громади почали активніше освоювати кошти, за перші 6 місяців цього року освоєно майже на 50% більше коштів, ніж минулого року за аналогічний період.

Щоправда, в Мінрегіонбуді поки не можуть сказати, які громади були найефективнішими у використанні коштів бюджету.

«Про ефективність можуть свідчити, наскільки своєчасно чи не своєчасно здійснюються розрахунки за видатками, які заплановані у відповідному бюджеті. Про це свідчить стан кредиторської заборгованості за розрахунками бюджету – впродовж останніх років вона зменшується. Зокрема, на 01.07.2017 р. її обсяг складає 3,8 млрд. грн. (без розрахунків за пільгами та субсидіями) проти 5,9 млрд. грн. на 01.07.2014 р. (до децентралізації фінансових ресурсів)», - пояснює Галина Маркович.

Також важливими в оцінці ефективності є оптимізація видатків на зарплату працівникам бюджетних установ, зменшення витратна енергоносії, збільшення капітальних видатків. Поки по Україні таку динаміку можна назвати скоріше позитивною, аніж негативною. Хоча є ряд проблем в питанні вирішення питань оптимізації інфраструктури населених пунктів та своєчасного перерахування бюджетних грошей.

Потрібен контроль

Як би там не було, очевидно, що сьогодні змінюється парадигма «центр диктує – на місцях виконують». Це означає, що органи місцевого самоврядування, а саме керівники об’єднаних територіальних громад, повинні приймати всі рішення, які стосуються ОТГ.

Представники громад говорять, що прийняти таке рішення не завжди просто. Дехто говорить, що не вистачає правової допомоги. Наприклад, така проблема виникла у Парафіївської об’єднаної громади Чернігівської області. Проте, в частині громад з цим навчилися справлятися та отримувати консультації, в тому числі й юридичні, у відповідних Міністерствах уряду. Такий досвід має, наприклад, Білозірська об’єднана територіальна громада Черкаської області.

Та як би там не було, питання контролю за прийнятими місцевим самоврядуванням рішеннями залишається актуальним. Особливо, враховуючи той факт, що вже рік прокуратура позбавлена функцій загального нагляду. Мінрегіон вже кілька років тому почав працювати над проектом закону, у відповідності з яким контроль прийнятих рішень покладатиметься на районні державні адміністрації.  Коли конституційні зміни провалилися, що не дало ввести інститут префекта, який діє в багатьох європейських країнах, на перший план вийшла концепція залучення до нагляду РДА. Це рішення викликають неоднозначну реакцію у представників громад. Оскільки питання протистояння місцевої та районної влади почалося задовго до реформи децентралізації. Але експерт з питань місцевого самоврядування Юрій Ганущак говорить, вся проблема криється саме в тому, що у голів райдержадміністрацій є право, а не обов’язок перевіряти рішення місцевої влади. На перевірку вибіркових рішень зараз відведено 3 роки. І дуже часто під перевірку підпадають ті рішення, які можуть становити певний фінансовий інтерес. Відтепер перевірятимуть все і в значно більш стислі терміни  – до 1 місяця.

«Пропонується закон, який позбавить ОТГ терору з боку райрад та інших перевіряючих органів, який ставить на місце будь-кого з перевіряючи щодо питань добровільного об’єднання. Закон говорить, що загальному нагляду підлягають ті акти, контроль за якими не передбачено спеціалізованими органами, спеціалізованим законодавством.

Механізм контролю

В Україні вибрали так звану м’яку систему нагляду за рішеннями місцевих громад. Це означає, що РДА перевірятиме прийняті рішення. Тобто, орган нагляду не втручається в процес прийняття рішень, він тільки може вказати на певні недоліки в проміжок між тим, коли рішення прийнято та коли вступило в силу. Наприклад, у Польщі все жорсткіше, рішення не може вступити в силу, поки префект – воєвода – не дасть своєї згоди.

Якщо комунікація на етапі прийняття та введення в дію рішення не відбулася конструктивно, тоді орган нагляду призупиняє дію документу та всі йдуть до суді. У відповідності до урядового законопроекту суд має впродовж доби провести перше засідання по розгляду справи.

«Далі вони приймають свій акт, чи затримують дію акту місцевого самоврядування в порядку забезпечення позову чи ні. Це законом передбачено. Скільки розглядатиме по суті -питання суду», - пояснює процедуру Юрій Ганущак.

Разом з тим, з ним не згідні представники Асоціації міст України, апелюють до того, що суд може розглядати законність одного рішення дуже довго. Тому в законодавстві потрібно встановити чіткі строки розгляду таких справ по суті.

 

Ідеологи реформи вірять, що їх задумка з залученням РДА у якості органу нагляду за роботою місцевого самоврядування виявиться вдалою. З навантаженням райадміністрації мають впоратися.  «На район виходить від 200 до 500 рішень у місяць», - говорить директор Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегінбуду Сергій Шаршов. Він додає, що тільки його департамент щомісяця розглядає від 200 до 600 різних звернень та рішень від органів місцевого самоврядування.

На підтримку цієї концепції організації нагляду Юрій Ганущак наводить приклад Франції, де контролю підлягають 5 млн актів. З них 0,5% відсотків опротестовується, у 20% префект програє. Це нормальна практика. До того ж деякі експерти вважають, що така система дасть змогу оцінити й керівника РДА. Якщо все ж колись будуть внесені зміни до Конституції в частині місцевого самоврядування, то кадровий резерв з потенційних кандидатів на цю посаду буде створено.

Представники територіальних громад поки дивляться на ініціативу зі скепсисом, вочевидь, згадуючи усі проблемні питання з районною владою.

Поділитися у соціальних мерехах:


Новини

Відео

Теги

ЄС Аваков Авдіївка АТО боєприпаси бойовики бурштин військові виробництво Водяне Волинь ВР ВРУ газ Геращенко ГПУ ГРВІ грип Гройсман депутати держбюджет Держприкордонслужба Держрибагентство Дніпропетровщина ДНР Донеччина дороги ДСНС Думка народу ДФС експорт Житомирщина заборонена зброя загиблі Зайцеве законопроект Запоріжжя зброя зміни ЗСУ Кабмін Київ Київавтодор Київенерго Київрада Київщина Кличко КМДА конвертцентр контрабанда кошти Красногорівка Крим курсування Луганське Луганщина Львів Львівщина МінАПК Міноборони Мар'їнка МВС МОЗ наркотики Нацгвардія Нацполіція області обмеження обстріли ОБСТРІЛИ Одеса Одещина озброєння перевезення поїзд показники поліція поранені Порошенко приватизація Рівненщина ремонт Росія рух РФ Савченко СБУ сніг суд схованка транспорт Україна українці Укрзалізниця Укроборонпром Уряд хабар хабарництво Харківщина Широкине