На чому має будуватися розвиток економіки? Ресурсний потенціал, ринки збуту, досконала регуляторна база?  Все це важливо, та все це не є тією основою, яка зробить країну багатою. Практика це показала. Схоже, що уряд хоче вкладати в найбільш вагомий та високомаржинальний актив  – освіту та підготовку кваліфікованих спеціалістів. Більше того, не забули й про науку. Сьогодні Міністр освіти та науки Лілія Гриневич заявила, що буде створено Національну раду з питань розвитку науки і технології, яку очолить особисто Прем’єр-міністр України. Чому сьогодні держава нарешті зацікавилася вкладати в розвиток людського капіталу?

У нас будуть гроші, їх потрібно вкладати

Відповідь на це питання, яку дав Прем’єр-міністр України Володимира Гройсмана, була не очікувано оптимістичною: "Нам вдалося в минулому році застабілізувати ситуацію та відновити економічне зростання наприкінці року. На цей рік ми передбачаємо розвиток економіки. Дуже важливо щоб ми визначили пріоритети, куди ми будемо інвестувати наші ресурси. Один з пріоритетів – розвиток людського капіталу".

Отже, якщо вірити Прем’єру, в Україні скоро стане значно більше грошей, які нарешті будуть направлені на соціальну сферу. Що хочуть зробити в першу чергу?

Профільний міністр говорить, що реформ потребує кожний напрямок освіти, як для дітей, так і для дорослих. Але на даний час уряд виділив чотири пріоритетних задачі: якісна, сучасна, доступна загальна освіта – нова українська школа; модернізація професійно-технічної освіти; забезпечення якості вищої освіти; нова система модернізації, управляння та фінансування науки. Що саме планують робити чиновники у кожному з цих напрямків?

Школа нових можливостей

Почнемо з реформи базової освіти. Насправді, змінювати шкільну освіту Міносвіти почало доволі активно ще минулого року. Тоді всім охочим пропонували на он-лайн платформі обговорити зміни в програмі навчання для початкової школи. Після успішних дебатів, 2017 року розпочалися пілотні проекти, щоб подивитися, як напрацювання вдасться застосувати на практиці, а вже з 2018 року по-новому почнуть вчити по всій Україні. Міносвіти доведеться попрацювати чимало, адже потрібно не тільки "обкатати" програми, але й підготувати викладачів.

"Маємо підгодувати вчителів, які будуть брати перші класи нової української школи. 25 тис. вони пройдуть через систему підвищення кваліфікації", - говорить Лілія Гриневич.

Слідом за маленькими школярами, нові програми отримають учні 5-9 класів та старша школа. Міносвіти піде по тому ж шляху, що й з початковою школою – спочатку все обговорять, опрацюють пропозиції, пропілотують, а вже потім будуть запроваджувати.

Попереду чимало дискусій, разом з тим, в Міністерстві вже зараз розуміють, що потрібно створювати умови для заохочення вивчення природнично-математичних дисциплін.

"Для нас кардинально важливо посилити природно-математичну освіту. Ми збільшили стипендії для студентів, які вивчають такі науки. Інвестуємо в обладнання кабінетів природничо-математичного профілю. У 2016 році уряд виділив під цю мету 200 млн грн", - зазначила Ліля Гриневич.

В принципі такий вектор зрозумілий, бо гуманітаріїв та економістів в Україні явно забагато. Та пропонують в Міносвіти й справді інноваційні речі - всі освітні програми будуть доступними он-лайн. Більше того, ця платформа стане інтерактивною.

"Важливим елементом цієї програми будуть освітні курси он-лайн, вони будуть призначені в першу чергу для дітей, які залишилися на окупованих та підконтрольних територіях. Ці діти часто хочуть продовжувати освіту в Україні, але не мають змоги зараз вивчати україномовні предмети. Ми маємо відкрити для них такі можливості", - зазначила Лілія Гриневич.

Як хочуть змінити ПТУ?

Паралельно зі змінами в шкільному навчанні уряд вже впроваджує зміни у підходах підготовки спеціалістів робітничих професій. Після масштабних дискусій минулого року про необхідність збереження професійно-технічної освіти, після визнання того, що ПТУ потрібні країні, було прийнято рішення зробити ПТУ осередком підготовки кваліфікованих кадрів.

В першу чергу урядовці хочуть укрупнити заклади та створити умови для того, щоб у них навчалася більша кількість дітей – в середньому 410 осіб до 2020 року. До того ж уряд має намір створити сучасні центри підготовки фахових робітників.

"Вони мають відповідати кваліфікаційним вимогам нового ринку праці. Ми не можемо очікувати, що навчаючи дітей на обладнанні 70-х років, вони будуть вміти працювати на сучасному обладнанні. Сьогодні уряд вкладає кошти в обладнання центрів, які можуть бути базовими за певними спеціальностями, куди можуть приходити діти для розвитку своїх професійних навиків", - пояснює Міністр освіти і науки.

Фактично, таке реформування почалося вже минулого року, коли за державний кошт було створено 25 таких центрів. До ініціативи почав долучатися й бізнес, представники якого допомогли в обладнання ще 8 відповідних центрів. Всього ж по Україні планують відкрити 63 великих навчальних центрів.

Вища освіта вищої якості

Взагалі, концепція вчити якісно, на думку Міністерства, має стати головним прагненням на всіх рівнях підготовки чи то школярів, чи то студентів. Якісної освіти в українських вишах не вистачає, навіть не дивлячись на те, що реформування цієї частини освіти почалася одразу після Революції Гідності. Окрім того, що чиновники працюють з вузами для розробки внутрішніх стандартів якісної освіти, Лілія Гриневич заявляє про створення незалежного органу контролю за цією ініціативою.

"Для нас важливо запустити Національне агентство з забезпечення якості вищої освіті. Є певні перешкоди. Мене, як Міністра хвилює, що сьогодні Агентство зареєстроване за КВЕД, який передбачає надання комерційних послуг. Це потрібно переглянути", - так коментує очільниця Міносвіти поточний стан справ.

В Міністерстві також збираються боротися за забезпечення охорони інтелектуальної власності та заохочуватимуть талановиту молодь до занять науковою роботою на чесних засадах.

"Ми працюємо над створенням Національного репозитарію наукових текстів. З нового року тексти всіх дисертацій перед захистом оприлюднюються на сайтах спеціалізованих вчених рад", - додає Ліля Гриневич.

Згадали про науку

Така систематизація наукових надбань стане лише однією з цілої низки змін в царині науки. Вперше за дуже довгий час сьогодні говорять про подвоєння фінансування розвитку української науки. Ліля Гриневич зазначає, зокрема, що з 0,16% ВВП воно має збільшитися щонайменше до 0,3%.

"2% від всіх коштів на науку мі маємо виділити на програми для молодих вчених. Їх треба стимулювати і втримати в країні. Сьогодні це тільки 0,5%", - згадали в уряді про талановиту молодь.

Крім того, для наукових розробок хочуть запровадити грантову систему, а інвестором має виступати не лише приватні та міжнародні донори, але й держава.

"Ми цього року запустимо Національну раду з питань розвитку науки і технології, яку очолюватиме Прем’єр-міністр, і це буде вперше, коли серйозна наука співпрацюватиме з очільниками влади. Також ми запустимо Національний фонд досліджень, через який буде іти грантове фінансування. Наша мета, щоб 10-15% бюджетних коштів, які виділяються на науку, йшли через Національний фонд досліджень", - розповідає Лілія Гриневич.

Все це робиться для того, щоб бачити, які саме результати принесе фінансування. Для досягнення цієї ж мети до 2020 року проведуть переатестацію наукових закладів.

У 2016 році в Міносвіти показали, що готові працювати, на початку 2017 року виявилося, що в розвитку освіти і науки зацікавлена не лише профільний Міністр. Поки всі ініціативи виглядають оптимістично, але говорити про зміни можна буде тільки з часом, поки ж чекаємо та слідкуємо.