Третій рік нової економічної історії України влада намагається знайти засоби для того, щоб ВВП країни відчутно зростав, і це відчули люди. Поки виходить не дуже. Тому разом з Литвою Україна взялася за розробку інвестиційної стратегії країни, яка має привести достатні кошти інвесторів в основний капітал та стимулювати розвиток реального сектора економіки.

Давайте порахуємо

З початком бойових дій на Сході, економіка країни перебувала у стані стагнації. Проте минулого року почали говорити про її відновлення. Зростання ВВП зафіксували на рівні 2%. За прогнозами МВФ, до 2022 року ВВП України зростатиме на 3,5% щорічно. Проте, позитивні цифри не викликають схвальних оцінок українців в питанні покращення якості життя.

«Це зростання є недостатнім і неінклюзивним. За даними ООН, 60% українців знаходяться за межею бідності. ВВП країни суттєво знизився. З 90-го року валовий внутрішній продукт зменшився майже на 32%. Якщо ми бачимо основні проблеми в індексі розвитку людини, то вони знаходяться в економічній площині. На сьогодні немає конкретного плану по виводу країни з такої ситуації. Українці, не маючи змоги отримати дохід, змушені покидати Україну», - дає оцінку ситуації, яка склалася, заступник директора з наукової роботи та зовнішніх зв’язків Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) Крістіна Аврамченко.

Для того, щоб змінити ситуацію, в Україні хочуть перейти від кредитування до залучення інвестицій. Більше того, піти фінанси мають на ті потреби, які визначить сама держава. Задля цього, парламентарі разом з урядовцями взялися створити вітчизняний інвестиційний план.

«Ми не копіюємо, а створюємо свій пакет інвестицій, своє бачення: які сектор економіки, які інфраструктурні пакети будуть підтримані, які будуть інновації, яка буде підтримка МСП (малі та середні підприємства – прим.ред). Ми боремося за дешевий фінансовий ресурс для того, щоб тут він був застосований», - розповідає народний депутат Ганна Гопко.

Щоправда, до рішення створити власний інвестплан, представників влади країни підштовхнули литовці. Таке рішення було прийнято ще в березні. Після цього міжнародна делегація вирушила тестувати готовність основних політичних партнерів України вкладати гроші в реальний сектор економіки України.

«Ми вже відвідали Вашингтон, Берлін, Брюссель і Лондон. Ми пояснили, чому для України важливо забезпечити продовження реформ, мати певну мотивацію», - сказала Ганна Гопко.

За розрахунками експертів, для того, щоб зростання економіки було відчутним, зростання ВВП має становити 6-8% щорічно. На це Україні буде потрібно 5 млрд євро. Цікаво, що процес залучення цих грошей вже охрестили новим «планом Маршала» для України.

Гроші все не вирішують

Та не слід забувати, що створення аналогу відомого післявоєнного плану не зводиться тільки до отримання грошей. На цьому наголошує народний депутат України Віктор Галасюк. План Маршала, який свого часу було розроблено для відновлення Німеччини та відбудови Європи після Другої світової війни, був направлений на створення сильних європейських держав та ослаблення впливу СРСР. Саме тому Україні потрібні не лише інвестиції, але й відповідна економічна політика.

«Мають прийти кошти в реальний сектор економіки, вони не ходять за вказівкою. Якщо  подивимося сьогоднішню ситуацію, то як старт вона не дуже добра. Станом на 01.07 в рейтингу інвестицій США на 14 місці з 537 млн доларів сукупного обсягу інвестицій. На першому місці Кіпр – офшори, Нідерланди, РФ. Це говорить про те, що ми не виконуємо домашнє завдання», - наводить цифри Віктор Галасюк.

За словами нардепа, Україні потрібно не просто чекати грошей від міжнародної спільноти, але переконати партнерів у тому, що нам можна довіряти. Галасюк наводить приклад Польщі, яка отримує від ЄС щорічно понад 10 млрд євро на безповоротній основі на будівництво доріг, створення розвитку підприємництва, виробництва, інновацій.

Голова правління Інституту суспільно-економічних досліджень Анатолій Максюта вважає - для того, щоб досягти рівня розвитку Польщі, Україні обов’язково потрібно відмовлятися від кредитування.

«Економіка, яка бере кредити в такому стані немає за що їх повертати, в результаті утворюється фінансова піраміда. Ми беремо кредити для того, щоб віддавати кредити», - говорить він.

Єдиним варіантом для України буде тільки залучення необхідних інвестицій в основний капітал. Максюта веде мову про 600 млрд гривень на рік. За його розрахунками, 13-15 млрд капітальних інвестицій Україна щорічно генерує сама.  Більше того, Україна потенційно може збільшити внутрішні інвестиції в економіку. Про це говорить доктор економічних наук Сергій Кораблін.

Приховані резерви

«У нас в економіці 90 млрд гривень залишаються невикористаними. Це сума решток на рахунків Мінфіну на рахунку НБУ, плюс депозитні сертифікати. Це вказує на те, що в уряду є кошті. Зрозуміло, що має бути резерв. Кошти є, але в економіку вони не йдуть, бо, певно, уряд не  впевнений, куди саме їх інвестувати. У НБУ ж немає впевненості, що ці кошти не з’являться на валютному ринку», - пояснює експерт.

Та я би там не було, вкладати всі інвестиції потрібно в ті галузі економіки, які генерують додану вартість та є орієнтованими на експорт. Експерти зазначають, що зробити привабливими для інвесторів можна не тільки виробничі галузі, але й такі, як наприклад, освіта. Для того ж, щоб інвестор насправді зацікавився працювати з Україною, потрібно щонайменше створити позитивний прецедент.

«Потрібно імпортувати технології, потрібно створити хоча б один якісний інвестиційний проект, але не забувати про створення умов для бізнесу в виробничих областях та областях, які орієнтовані на експорт. Потрібно використовувати 4 держбанки, які є в розпорядження уряду. Є всі складові для успішного залучення інвесторів, немає перемички», - коментує Сергій Кораблін.

Експерти говорять, що чимало в цьому напрямку доведеться попрацювати як представникам української влади, так і нашим західним партнерам.

«Питання в тому, яка стратегія у Заходу потрібна, щоб не дозволити Путіну виграти. Такої стратегії у Заходу немає. У 90-ті роки допомогла реформувати Балтійські країнипропозиція перспективи членства у ЄС. Це нас тримало на шляху реформ. Було б наївно думати, що зараз ЄС міг би запропонувати перспективу членства комусь з країн Східного партнерства», - говорить колишній прем’єр-міністр Литовської Республики Андрус Кубілюс.

За його словами, отримання безвізу та підписання договору про Асоціацію України з ЄС не є достатнім мотиватором для того, щоб наша держава, так само, як і Балтія, швидко проводила реформування.

«У якості проміжного варіанту потрібно запропонувати певний  інструмент - план Маршала -який допоміг би встановити зростання економіки України на більш високому рівні», - окреслює відповідальність ЄС Кубілюс.

Парламентарі анонсували, що підготувати чіткий інвестиційний план уряд мав би до 25 вересня поточного року. Після цього перемовини про фінансування країн-донорів мають вступити в новий етап та в результаті принести Україні 5 млрд євро щорічних інвестицій. Щоправда, поки про деталі плану не повідомляється, тож, скільки чекати українській економіці на омріяні мільярди, поки сказати важко.