Економічна ситуація в Україні складається таким чином, що ще трохи і популізм вб’є країну. Це твердження може для когось видатися дискусійним. Проте навряд можна піддати сумнівам те, що політика користування міжнародною кредитною допомогою без запуску конкретних проектів в реальному секторі економіки ще довго буде вести країну до омріяного нового життя. Для України це важливо, бо світ змінюється, і стає очевидним, що окрім нас самих скоро ми будемо мало кому потрібні.

Тож, поки на Україна ще цікава світу, цим потрібно користатися. Наприклад, розпочати будувати індустріальні парки, за створення яких сьогодні є стільки є аргументів, як і проти такої ініціативи. Тож давайте подивимося на черговий привід, який викликав  економічну сперечку і спробуємо розібратися, що можуть дати ці майданчики Україні.

Про що ми говоримо? Почнемо з визначення того, про що власне говоримо. Індустріальний парк – це територія, яка призначена для розміщення нових підприємств, які дуже часто пов’язані між собою циклом створення доданої вартості. Майданчик забезпечений енергоносіями та іншою інфраструктурою, що необхідна для виробництва. Роботою індустріального парку має опікуватися спеціалізована компанія.

Як це має працювати? Для того, щоб індустріальний парк почав працювати маж бути інвестор, який вкладе кошти у цей проект. Це можуть бути, як зовнішні, так  внутрішні інвестори. "Єдина вимога - це повинні бути нові виробництва, щоб не порушувалась конкуренція. Не може бути так, що ти реєструєш нове виробництво на базі старого, як індустріальний парк та отримуєш переваги, як будуть пільгами. Мова не про пільги, а про створення конкурентних умов", - пояснює голова Агентства розвитку Дніпра Володимир Панченко.

Що таке конкурентні умови? Тут в першу чергу говоримо про пільгові режими оподаткування. Перші 5 років учасники індустріальних парків матимуть змогу не платити податок на прибуток, наступні 5 років ставка оподаткування буде для учасників індустріальних парків вдвічі меншою за базову, яка зараз становить 9%. Також, для цієї категорії підприємців передбачена розстрочка на 5 років з виплати суми податку на додану вартість при розмитненні імпортного устаткування, обладнання та комплектуючих. Звичайно, якщо весь цей імпорт передбачено використовувати для розвитку індустріального парку. І це ще не все. До всього, органи місцевого самоврядування зможуть встановити пільги та знижені ставки податку на нерухомість, земельного податку та орендну плату за користування землею державної чи комунальної власності, на якій буде розташовано парк.

На папері все виглядає красиво, але в ідеї створення пільгових умов для резидентів індустріальних парків було чимало критиків. Основні претензії полягали в тому, що особливі умови – це вірний шлях до створення корупційних схем. 

Для нашої країни таке припущення доволі слушне, та чи справдяться ці перестороги – побачимо згодом. Поки ж парламент дав зелене світло індустралізаторам. Відповідне законодавство вже прийнято.  

З одного боку, це знімає ряд питань, та і ставить нові.

 Хто саме має залучати інвесторів? Приклад одного з таких запитань. З кого питати? З представників центральних органів влади? З місцевого самоврядування? Або ж хтось інший має бути головним по фінансам? Тут Володимир Панченко зазначає, що головним-то як раз має бути керуюча компанія, яка знає, як заводити підприємства в парки, і всі зуби з’їла в цьому процесі.

"Міська влада чи регіональна повинна займатися цим також. Це спільне завдання. Звичайно, не погоджуюсь, що центральна влада не повинна приводити інвестора. Це просто різні рівні. Якщо йдеться про інвестиції в кілька мільярдів доларів - це правило, що цим інвестором займаються перші особи держави, бо цей інвестор хоче мати гарантії держави", - додає Володимир Панченко.

З тих, хто запрошуватиме інвесторів трохи розібралися, тепер переходимо до націкавішого.

А хто працюватиме в парках? Питання це слушне, враховуючи, що за останні роки чимало бізнесменів виїхали з України. На це Володимир Панченко рекомендує подивитися на один феномен.

"Я недавно зустрічався з одним потужним інвестбанкіром, який працював тут ще з 90-х років,він сказав, що із сумом побачив, що часто такі експати як американці, британці чи голландці та інші іноземці йдуть з України. Та мова тільки про зміну облич, бо кількість тих, хто працює з Україною не зменшується. Хтось покинув Україну, але на його місце приходять інші, хто хоче спробувати себе", - розповідає голова Агентства розвитку Дніпра.  

І тут дуже слушно сказати про тих, кому ж саме ми сьогодні цікаві. А цікаві ми сьогодні туркам, корейцям, бельгійцям. Звичайно, цікаві і Європі, бо в деяких галузях, таких як космос Україна ще має насправді унікальних спеціалістів.  Та все ж на першому етапі функціонування ми говоримо здебільшого про нові робочі місця, розвиток невеликих обслуговуючих українських компаній.

Чому Україна має стати майданчиком для закордонних виробництв? Абсолютно резонно можете запитати ви. Відповідь: цей етап проходить кожна країна. Потрібно створювати робочу місця, запускати процеси для реанімації економіки, та поступово думати й про власного виробника.

"Перш, ніж говорити про захист власного виробника маємо пройти етап майданчика для збирання, але як ми це проходимо. Якщо зосередитися на кількості парків, то при 20 парках за 4-5 років отримаємо до кількох мільярдів доларів.  Це невеликий плюс, але потрібно розуміти, що нам необхідні сотні мільярдів Тому важливо розуміти, що наступним етапом має бути кластеризація. Парків може бути і 100, але не треба гнатися за кількістю, треба сфокусуватися на якості", - говорить Володимир Панченко і продовжує пояснювати, що потрібно зробити все, щоб згодом в українцях бачили не лише рабсилу. Україна має рухатися шляхом створення й власних технологій, виробництва, наприклад, комплектуючих, запчастин, а не бути тільки тими руками, які  просто збирають готовий продукт.

Окрім цього важливо й правильно сприймати таке явище, як індустріальний парк, а щоб це зробити, дамо відповідь на ще одне запитання.

Чи тільки для промисловців можна будувати парк? Тут потрібно обрати той підхід, який дуже полюбляють усі реформатори з будь-якого владного табору. Правильно, зараз ми розглянемо досвід сусідніх країн.

"В Польщі дуже багато технологічних парків. В кожному воєводстві зазвичай їх декілька. Але польський приклад може бути неідеальним. В такі майданчики було вкладено чимало грошей від європейських фондів для будівництва інфраструктури, все чудово, але цією інфраструктурою за призначенням мало хто користується", - говорить представник польської групи TechBrainers Олександр Токарев. Він говорить, що основна проблема в тому, як продавати цю інфраструктуру.

Такий майданчик має всю необхідну техніку, але бізнес не зацікавлений в самій техніці, а в тому, яке її використання можуть запропонувати. Саме тому, на думку Олексанадра Токарева, важливо робити індустріальні парки не просто виробничим майданчиком, майданчиком ідей, де зможуть розвиватися наука, різноманітні стартапи, будуть створені умови, коли всі підприємства в парку зможуть розвивати масштабні і амбіційні проекти.

"Зараз в технологічні парки Польщі входять багато університетів, консалтингових фірм і мало технологічного бізнесу. Там будуються офісні приміщення, де на пільгових умовах будуть розміщуватися фірми.  Це непогано, але парк би міг об’єднувати галузі, щоб розробляти масштабні проекти", - переконує Олександр Токарев і додає, що все ж є в Польщі такі цікаві парки, де діють зорганізували технологічний музей, де проводять різні тренінги, конференції, семінари. Тому твердження, що з парку можна створити справжній мультифункціональний комплекс  - слушне. Можливо, українським індустріалізаторам варто взяти до уваги?

З задачами, процесом та планами трохи розібралися. А тепер давайте спустимося на землю і зрозуміємо, чи є відповідь на наступне, доволі практичне питання.

Що ми сьогодні вже готові запропонувати інвесторам? Володимир Панченко зазначив, що детального плану розташування індустріальних парків в Україні нема. Проте є конкретні ініціативи на місцях, про як можна говорити. Наприклад, в Херсонській області готують два майданчика під парки. Один на базі Херсонського бавовняного комбінату, на підході ще індустріальний парк на базі машинобудівного заводу.

"У випадку з ХБК ми маємо 48 гектарів промислової території з усіма необхідними умовами, де, наприклад, можна створити виробництво електромобілів. Даний проект обласна державна адміністрація уже пропонує вітчизняним і зарубіжним інвесторам»", - розказав ПРАВДІ губернатор Херсонської області Андрій Гордєєв. Що стосується другого майданчика, то площа може становити 73 га.

"Площа виробничих приміщень заводу, які увійдуть до нового індустріальний парк, - 330 тис кв. м. Інженерна інфраструктура парку включає автономне водопостачання, газопостачання електропостачання - 154 кВт плюс три резервні підстанції потужністю по 35 кВт кожна, станцію стисненого повітря, залізничну гілку, козлові крани, каналізаційні та зливові системи", - додав губернатор. Також заводська територія знаходиться недалеко від транспортної розв’язки.

Ще про один парк, який дуже хочуть бачити бізнесмени у Львівській області, нам розказав голова наглядової ради ТОВ "СП "Укрлісхолдинг" Олег Котляр: "Китай розглядає такі країни, як Україна для того, щоб розвивати тут підприємства. Але у них є питання до інфраструктури".

А щоб вирішити інфраструктурні та й інші питання, що пов’язані з успішною роботою парків потрібно активно співпрацювати з місцевою владою. Так вважає експерт в сфері міжнародної торгівлі Ігор Гужва.

"Є на папері законодавча база, але навіть якщо навіть маєш дозвіл від Кабміну, то стикаєшся з взаєминами з місцевої влади. Потрібно підвести воду, електрику, водовідведення, виникає критична маса питань, які відштовхує від усього", - говорить експерт.

Насправді, майданчики для індустріальних парків вже є в більшості областей, але немає головного – інвестицій. А давати їх Україні Європа не поспішає. Експерти говорять, що без керуючих компаній зі світовим ім’ям нам не обійтися – бо дуже добре знають міжнародні фінансові установи, як можуть скластися відносини з українськими компаніями. Тому в епоху криз здебільшого не готові давати гроші напряму.

Сьогодні тим, хто хоче запустити в роботу ідею створення індустріальних парків, є над чим попрацювати. Разом з тим, ті, хто бачать в створенні індустріальних парків справжній поштовх для розвитку економіки говорять, що дивитися на речі потрібно ширше. Бо сьогодні індустріальні парки  - це не стільки створення конкурентних умов для компаній, це створення конкурентних умов для країн.