Який туристичний потенціал має Україна?

612
Який туристичний потенціал має Україна?

Де ви звикли відпочивати влітку? За даними пошукової системи Google, яка зробила аналіз запитів від українських користувачів, всередині країни найбільш популярним є Бердянськ, Одеса, Карпати, Кирилівка, Затока, а також інші морські курорти країни. Всі, хто в розпал сезону побував в одному з зазначених місць, цілком може уявити собі, що це таке, і скільки такий відпочинок коштує.

Традиція відпочивати влітку на морі або біля річки, а взимку в горах прижилася в українців ще з радянських часів, коли чимало підприємств мало власні санаторії та бази відпочинку, а придбати путівку для працівників можна було з суттєвою знижкою. Радянський Союз закінчився, а от звичка залишилася. Останнім часом, щоправда, з розвитком туристичної інфраструктури на Прикарпатті, додався до переліку улюблених місць ще й цей регіон, туристи почали цінувати його не лише як лижний курорт чи місце відпочинку у міжсезонні.

Та туристичний потенціал України не завершується тільки відпочинком в горах та біля води. Це зрозуміли, схоже, в уряді, та й для пересічних українців непогано було б подивитися на туризм з іншого кута зору. Україні є чим дивувати.

Розвиток локального туризму

Наприклад, локальний туризм, розвитку якого почали приділяти особливу увагу після того, як Україна втратила Крим. Це не дивно, адже в Україні є багато місцин, які можуть відкрити для себе туристи, бо в нас тільки лісів 11 млн га, більше 20 тис озер, 70 тис рік. І все це далеко не завжди зосереджено біля популярних туристичних курортів. Велика увага при дослідженні цих місць буде приділятися сільській місцевості, як не тільки традиційному місцю аграрної діяльності, але й як цікавому виду відпочинку. Тут вже є певні зрушення, щоправда, поки в законодавчій площині. Наприкінці травня парламентом були ухвалені зміни до закону "Про особисте селянське господарство" щодо розвитку сільського зеленого туризму. У відповідності із ними, тепер такі господарства зможуть організовувати відпочинок групам людей до 10 осіб на власній території. На думку законотворців, такі зміни мають допомогти в розвитку «зеленого туризму», частину якого складає також місцевий гастрономічний туризм. Таке дозвілля користується певним попитом в українців, а серед пропозицій тур-фірм вже давно можна знайти поїздки на виноробні, сироварні та різноманітні фудфести.

Не лише в парламенті звернули увагу на те, що потрібно розвивати туристичну сферу, яка в Україні віднесена до сфери управління Міністерства економічного розвитку та торгівлі. На початку весни цього Кабмін схвалив стратегію розвитку туризму та курортів до 2026 року. У відповідності із цих документом мають бути створені всі умови для комфортного, безпечного та різноманітного відпочинку в Україні. Тут йдеться про зміни у відповідні закони «Про туризм» та «Про курорти» та створення ще ряду законодавчих актів. Планується фінансування програм підтримки розвитку туризму.

Майже за 10 років роботи уряд хоче побачити конкретні результати своїх старань. В першу чергу йдеться про збільшення кількості іноземних туристів, які почали менше приїздити в Україну після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі. За базовий відлік беруть показники у 2015 році. Тоді до України приїхали 12,9 млн іноземців, до 2026 їх має стати у 2, рази більше – 32,25 млн осіб.

Збільшитися має кількість тих, хто надає туристичні послуги. З 6,8 млн до 34 млн. Планує уряд збільшити кількість туристів в середині країни. У 2015 році їх було усього 357 тис осіб, має стати щонайменше 1,78 млн.

Відповідно у Кабміна є й фінансові очікування від розвитку сфери туризму. Якщо до місцевих бюджетів у 2015 році від сплати туристичного збору надійшло 37, 1 млн гривень, то за 10 років показник має становити 371 млн гривень. Що стосується надходжень у зведений бюджет після сплати всіх податків та зборів, то сума з 1,71 млрд гривень має зрости до 17,1 млрд гривень.

Природно-заповідний фонд

В Міністерстві екології та природних ресурсів вже не один рік говорять про те, що потрібно збільшувати землі природно-охоронного фонду. Для постіндустріальної країни – це важливо. Тут варто розуміти, що мова йде не тільки про відновлення лісів, багато з яких штучно були насаджені після Другої світової війни, а й про збереження природніх ландшафтів, серед яких болота, степи, лимани та навіть пустеля в Херсонській області.

На сьогодні в Україні існує 38 національних природних парка та 5 природних заповідників. Щоправда, нацпарк «Чарівна гавань», природні заповідники «Казантипський» та «Опукський», а також парки-пам’ятки «Лівадія», «Масандра», «Місхор» знаходяться на території окупованого Криму.

Доступ простих людей на територію природних та біосферних заповідників доволі обмежений, чого не можна сказати про національні парки, куди туристи можуть потрапляти вільно, але користуватися ресурсами територій, які відносяться до природно-заповідного фонду забороняється.

Варто сказати, що в Україні також існує 32 регіональні ландшафтні парки. Їх основною задачею, окрім збереження регіональних природних особливостей, є створення умов для розвитку туризму.

Тут мова йде, як про контроль та доступ до кемпінгового відпочинку, так і про створення екскурсійних програм по територіям парків. Туристи в таких місцях можуть не просто поблукати по місцевості, але й дізнатися багато цікавого про рослини, тварин, а також про традиційний побут тих, хто колись проживав в цій місцевості. Наприклад, в таких парках можуть створювати невеличкі музеї побуту, де представлені знаряддя, що використовувалися в повсякденному житті людей, які жили до нас, відтворювати елементи культурних та релігійних осередків минулих часів .

Парки пропонують також дегустацію місцевої кухні та традиційних для регіону напоїв, кінні, водні прогулянки та інше.

Поїздки в такі парки дуже часто входять в тури вихідного дня, які пропонують місцеві туристичні оператори. Вартість одноденних поїздок становить від 300 до 800 гривень з людини, в залежності від регіону та маршруту.

План дій

Тішить, що держава починає потроху звертати увагу на туризм. Зокрема, у 2017 році вперше за три останніх роки в бюджеті заклали кошти на розвиток туризму – 30 млн гривень. Але це в десятки разів менше, ніж отримують державної підтримки на туристичний сектор сусідні держави.

Та як би там не було, витратити ці кошти планують на інформування, маркетинг та створення Інтернет-ресурсів. Також попрацювати доведеться над тим, щоб туристичний бізнес виходив з тіні в питанні виплати туристичного збору, який за даними Мінекономіки, багато готелів та невеличких місць розміщення туристів просто ігнорують.

Потрібно зробити багато для популяризації подорожей Україною за кордоном, але, здається, що з інформаційною функцією Україна впорається швидше, аніж з розвитком інфраструктури. Схоже, саме це й стане одним з основних завдань, як перед чиновниками, так і перед бізнесом. Виконати амбітний план уряду по збільшенню капітальних інвестицій в галузь до 6,6 млрд гривень до 2026 року буде непросто, враховуючи, що практично всім секторам української економіки важко залучати інвестиції – здебільшого працюємо з кредитами від міжнародних донорів. Проте, якщо цього зробити не вдасться, то не буде виконано найамбітніший пункт стратегії розвитку – збільшення витрат туристів всередині країни до 80 млрд гривень на рік.

 

Поділитися у соціальних мерехах:


Новини

Відео

Теги

ЄС Аваков Авдіївка АТО боєприпаси бойовики бурштин військові виробництво Водяне Волинь ВР ВРУ газ Геращенко ГПУ ГРВІ грип Гройсман держбюджет Держприкордонслужба Держрибагентство Дніпропетровщина ДНР Донеччина дороги ДСНС Думка народу ДФС експорт Житомирщина заборонена зброя загиблі Зайцеве законопроект Запоріжжя зброя зміни ЗСУ Кабмін Київ Київавтодор Київенерго Київрада Київщина Кличко КМДА конвертцентр контрабанда кошти Красногорівка Крим курсування Луганське Луганщина Львів Львівщина МінАПК Міноборони Мар'їнка МВС МОЗ наркотики Нацгвардія Нацполіція області обмеження обстріли ОБСТРІЛИ Одеса Одещина озброєння перевезення поїзд показники поліція поранені Порошенко приватизація Рівненщина ремонт Росія рух РФ Савченко СБУ сніг суд схованка транспорт Україна українці Укрзалізниця Укроборонпром Уряд фінансування хабар хабарництво Харківщина Широкине