Державну продовольчо-зернову корпорацію України сьогодні  планують вивести з переліку стратегічних об’єктів країни та дозволити приватизувати компанію. Хто може стати власником ДПЗКУ, чому в компанії поки не розраховують на другий транш китайського кредиту, а також про плани оптимізації роботи філій ДПЗКУ і розвиток напрямку переробки, ІА "Правда" розповів заступник голови правління компанії Денис Полежаєв.

ХТО ПРИВАТИЗУЄ ДПЗКУ?

Денисе Олеговичу, як Ви відноситесь до ініціативи щодо приватизації ДПЗКУ?

Приватизація компанії є доцільною та неминучою. Коли компанія перейде в приватну власність, вона вийде на більш високий рівень ефективності і, відповідно, дохідності.

Власником може стати лише закордонний інвестор чи український?

Беручи до уваги, що капіталізація цієї компанії величезна, то скоріше за все, це буде закордонний інвестор.

Особливість компанії ДПЗКУ полягає в тому, що вона є контрагентом, який виконує G-to-G контракт з Китаєм. Більшу частину обігового капіталу компанії складають китайські кредитні кошти. Яким чином приватизація може відбуватися, коли є такий кредит, а, крім того, і боргові зобов’язання в 150 млн доларів?

Приватизація все рівно проходитиме за звичайною процедурою. Просто буде знижена вартість активів на суму цих боргів та мають бути враховані умови використання "китайського"обігового капіталу.

Враховуючі такі умови, чи принесе ця приватизація прибуток державі?

Звичайно принесе. Немалі гроші.

Експерти ринку говорять, що приватизувати компанію можуть китайці. Наскільки висока вірогідність  такого сценарію?

Вірогідність даного сценарію трохи більша, ніж інших варіантів.  Але треба враховувати, що китайці добре знають про непросту ситуацію в компанії, тому напевне сказати, що в них є велике бажання заходити, не можна.

КОЛИ БУДЕ ДРУГИЙ ТРАНШ КИТАЙСЬКОГО КРЕДИТУ?

ДПЗКУ володіє найбільшою мережею елеваторів серед трейдерів, що працюють в Україні. Але, можу припустити, що їх стан різний. На модернізацію планувалося витрати кошти другого траншу китайського кредиту, який очікується восени. Що плануєте оновлювати в першу чергу?

ДПЗКУ не очікує отримання другого траншу китайського кредиту найближчим часом. Це пов’язано зі зміною економічної ситуації в світі. Крім того, триває дуже важкий переговорний процес. Мало варіантів поки, що друга частина кредиту буде розкрита. Строки отримання кредиту перенесені на невизначену дату.

У Генеральній угоді між Україною та Китаєм, яка діє зараз, прописані умови отримання другого траншу?

Лише в загальних рисах. Там немає прив’язки до конкретної дати. Там іде мова про надання другого траншу кредиту лише за згодою обох сторін.

На які кошти буде розраховувати компанія для проведення модернізації?

Ми розраховуємо на власні, або залучені за банківськими кредитами кошти. Максимально нам потрібно 300 млн доларів США. Проте ситуація не критична. Той стан філій, який є сьогодні, дозволяє виконувати необхідні виробничі функції. Немає гострої необхідності в виконанні нагальної модернізації.

Чи існує розроблений план проведення модернізації?

Чіткого такого плану немає. Є локальні проекти по вдосконаленню транспортних процесів, оновленню сушарок, ряду робіт для збільшення перевалочних ємностей. Розписаного плану по чергам та місяцям і сумам немає.

В Генеральній угоді з Китаєм прописані поставки зерна в розмірі 5 млн тонн на рік. Портові потужності ДПЗКУ дозволять максимально експортувати 3-3,2 млн тонн за період. Проводити модернізацію будете в рамках тих терміналів, що є, чи передбачено нове будівництво?

У рамках тих терміналів, що вже є. В окремих випадках може здійснюватися укріплення фундаменту, будівництво додаткових накопичувальних потужностей, але, наскільки ємність можна збільшити суттєво. Разом з тим виникає інша проблема – подача об’єму вантажів. Кількість залізничних гілок обмежена.

Чи може стати альтернативою розвиток річкової логістики?

Не може. Справа в тому, що ДПЗКУ має лише два річкових термінали. Вони мілководні. Виправлення ситуації потребує проведення специфічних днопоглиблювальних робіт, що потребує профільних вкладень.

Яким чином може бути збільшена перевалка, якщо раптом китайці будуть вимагати поставки 5 млн тонн?

Можна використовувати не лише власні потужності, але й перевалку третіх осіб. Більше того, ми це зараз вже використовуємо. Приблизно до 300 тис тонн щорічно ДПЗКУ перевалює на потужностях третіх осіб. Поки цього досить.

КАДРОВІ ЗМІНИ У ФІЛІЯХ

Як Ви оцінюєте перспективи завантаження елеваторів зерном нового врожаю?

Є дві чи три філії, завантаження зерном яких буде проблематичним. Їх, можливо, було б варто законсервувати. Підприємства, про які йде мова, розташовані в місцях великої концентрації подібного роду об’єктів. Там, де скажімо на 20 квадратних кілометрах знаходиться  20 елеваторів. За регіонами  - це Кіровоградська та Полтавська області.

Ряд філій мали проблеми з ефективністю роботи. Яким чином збираєтесь створити управлінський ланцюг, щоб філії працювали, виконували ефективно певні завдання та не було повідомлень в ЗМІ з приводу того, що керівників філій примушують неофіційно відраховувати кошти в центральний офіс корпорації?

Зараз ніхто нікого не примушує. Це відлуння минулого. Інша справа - ті, хто працюють на місцях, гадають, що елеватори є приватною власністю. Колись керівника призначили на певних умовах, то дехто з них вважає, що це їх приватна власність. Це докорінно невірно. Цю психологію треба переломлювати.

Що Ви маєте на увазі?

Якщо людина позиціонує себе не як найманий менеджер цього активу, це докорінно невірно. І коли за результатами діяльності маємо керівника звільняти, то він усілякими засобами намагається зберегти за собою це місце.

Корпорація ж доводить до керівників певні задачі. Кожен з них знає план завантаження потужностей, фінансовий план.

Можливо невиконання планів пов’язано з певними об’єктивними причинами, проблемами з матеріально-технічними ресурсами…

Таких причин не існує. Тут все зводиться лише до суб’єктивних методів: бажання та професіоналізму. Коли є бажання, то все можна виконати. Відсотків 50-60% - це успішні філіали, решта 40% - мають проблеми. Це не означає, що ці підприємства мають негативний фінансовий результат. Проте показники могли б бути і кращими.

Як з цим можна боротися?

Як в будь-якому управлінському процесі - виноситься попередження. Коли видно, що просвіту немає, то, безумовно, треба звільняти.

Який відсоток елеваторів може залишитися без нинішніх керівників?

Кого могли – вже змінили, ще відсотків 15-20 під питанням.

Від чого буде залежати рішення про зміну?                          

Від проведення заготівлі в цю збиральну кампанію. Більшою мірою будемо дивитися результати роботи на пізніх культурах. Бо, хто не впорався з заготівлею ранніх зернових, тих вже звільнено.

ПЛАНИ НА ПЕРЕРОБКУ

ДПЗКУ – це не лише торгівля зерном, це і виробництво та реалізація борошна. Як Ви плануєте просувати продукти переробки зерна на внутрішньому ринку?

ДПЗКУ належать одні з найбільших переробних комплексів в регіонах: Кролевецький КХП, Сумський КХП, Одеський КХП, які займають лідируючі позиції з експорту борошна. Активно працюють на експорт підприємства західного регіону. Маємо потужних партнерів-виробників хлібобулочних виробів на внутрішньому ринку. Приблизно 60% виробленої продукції йде на внутрішній ринок.

Збільшення обсягів поставок на внутрішній ринок буде зроблено за рахунок того, що наші конкурентні переваги дозволять потіснити на ринку невеликих переробників, якість продукції яких є нижчою.

В Україні жодна компанія не має такої кількість обсягів переробки, як ДПЗКУ. Це дає нам можливість постачати великі партії і варіювати ціни.

Які обсяги сьогодні постачаєте на внутрішній ринок?

За серпень – до 10 тис тонн. Потенціальний приріст – приблизно 40%, це приблизно ще 4 тис тонн на місяць.

Який відсоток в обігу ДПЗКУ займає борошно?

Ми перевалюємо 2,5 млн тонн зерна на рік, а виробництво борошна складає 240 тис тонн. Фактично це 10 частина від обігу. Основні потужності зараз завантажені. Суттєво він не зміниться.