За українські надра сьогодні триває боротьба між тими, хто хоче діяти в рамках закону і тими, хто хоче отримати вигоду без жодних зобов’язань. Проблеми з видобутком бурштину, невиконання закону в нафтогазовій сфері, преференції для державних компаній, надходження до бюджету, а також підготовка до конкурсу на посаду очільника Державної служби геології та надр, який має пройти сьогодні – про це ПРАВДА поговорила з тимчасово виконуючим обов’язки головою відомства Миколою Бояркіним.

Пане Миколо, нещодавно, Держгеонадра звернулася до компанії «Укрнафта» щодо діалогу з приводу боргів по сплаті ренти. У Вас вже є відповідь Укрнафти на це звернення?

Дійсно, ми вийшли і закликали публічно Укрнафту щодо сплати рентних платежів, це сума близько 12,5 млрд грн за поданням Державної фіскальної служби. Укрнафта володіє 84-ма спеціальними дозволами. Коли вона їх отримувала, уклала угоду з державою в особі Держгеонадр щодо сплати рентних платежів і виконання всіх умов користування надрами. Наразі, ми бачимо, що Укранафта не виконує своїх зобов’язань, хоча ми постійно попереджаємо, щоб вона сплатила всі рентні платежі до державного бюджету, тому що закон один для всіх. І для приватних підприємств, і державних підприємств.

Якщо діалог не відбудеться і Укрнафта буде дотримуватися тієї позиції, яку вона вибрала зараз, які далі процедури, дії?

Чути такі речі, як «не відбудеться діалог» дуже дивно, тому що не може бути такого, щоб не відбулося діалогу. Всіма надрами в державі володіє народ України відповідно до Конституції. Укрнафта є споживачем, вона повинна дотримуватися і виконувати всі взяті на себе зобов’язання. Може бути діалог в тому вигляді, що Укрнафта домовиться з Державною фіскальною службою щодо відтермінування, розстрочки сплати рентних платежів. Тоді Державна фіскальна служба подає нам листа, що відбулося таке перенесення, і ми відтермінуємо свій наказ щодо зупинення тих чи інших спеціальних дозволів. Наразі Укрнафта крім публічних заяв, що її ображають більше не робить нічого. Це неправильна позиція. Мені хотілося б ще раз скористатися нагодою і закликати Укрнафту сплатити рентні платежі або почати працювати в законному полі, все ж звернутися до Державної фіскальної служби.

То вже є спецдозволи Укрнафти, які призупинені зараз?

Є призупинені дозволи. Укранафта виходила в засоби масової інформації, де розказувала, що Держгеонадра її ображають. Та справа не тільки в позиції Держгеонадр. Справа в тому, що для продовження дозволів потрібно отримати погодження Міністерства екології і природних ресурсів, які Укрнафта не отримала на даний момент - пакет документів, який подано компанієюдо Державної служби геології та надр, є неповним, тому не можна прийняти рішення щодо продовження таких спецдозволів. Ми робимо все можливе, щоб виконати програму з енергонезалежності Кабінету Міністрів України 2020. Ми розуміємо, що видобуток нафти - це наша енергонезалежність, а Укранафта- один з найбільших надроористувачів на території України. Ми не йдемо шляхом, щоб зробити більш складною цю ситуацію, намагаємося її вирішити, і включатися там, де потрібно.Є маса прикладів, коли ми виступаємо за надрокористувача, але в законний спосіб.

А як Ви прокоментуєте позицію «Укрнафти»? На підприємстві кажуть, що виграли суд із ДФС, і тепер пункт постанови, який надавав Службі підстави для зупинення дії спецдозволу через заборгованість по ренті, скасовано?

По-перше, Держгеонадра завжди виконує рішення суду. По-друге, питання ще не закрите. Наразі з рішенням суду не згоден Кабінет Міністрів України, і він подає касацію. Ми підпорядковуємось Кабміну, і допоки ним не будуть внесені зміни до постанови №615 та №594, а саме про виключення пунктів 15, 19 та 22, ми маємо дотримуватись чинної постанови. Ці пункти говорять про право та обов’язок Держгеонадр зупиняти дію спецдозволів через заборгованість по рентним платежам.

Яка ситуація із ПАТ «ДАТ» «Чорноморнафтогаз»? Ви досягли компромісу?

А це саме той випадок, який свідчить про бажання надрокористувача вирішити свою проблему в рамках конструктивного діалогу. Так, ми досягли компромісу із «Чорноморнафтогазом».  Ми відтермінували дію наказу щодо призупинення діє спецдозволів по двом родовищам: Одеське та Штормове. Комісія з питань надрокористування прийняла рішення про надання додаткових термінів публічному акціонерному підприємству через їх складне становище, яке спричинила РФ, анексувавши АР Крим. Наразі «Чорноморнафтогаз» захищає свої майнові права в арбітражі за позовом України з питань порушення РФ Конвенції ООН від 1982 року про порушення морських прав.

Держгеонадра всілякопідтримуватиме ПАТ «ДАТ» «Чорноморнафтогаз» і не допустить послабленняпозиції України та втратидоказовоїбази в міжнародних судах протиРосійськоїФедерації.

Давайте поговоримо про процедуру видачі спецдозволів. Складається враження, що сьогодні, як тільки спецдозвіл на розробку надр видано, тут таки включається прокуратура і проводяться перевірки щодо законності такої видачі. Чому така ситуація складається?

До 2014 року Держгеонадра завжди були закриті, нікому не було відомо, як проводяться аукціони, як видаються спецдозволи, йде процес видобування. В 2014 році ця ситуація різко змінилася. Суспільство і громадськість не були підготовлені до того, що будуть відкриті всі дані, які є в країні, звичайно, окрім тих, що є засекречені державною таємницею.

Отримали велику порцію інформації, яку суспільство намагається обробити. Після кожного спецдозволу до нас приходить не тільки прокуратура - і Служба безпеки України, і Міністерство внутрішніх справ, НАБУ, Антикорупційна агенція. Ми надаємо всю інформацію повністю, яка є наявною у Державній службі геології та надр. Більше того, я неодноразово на нарадах з правоохоронними органами казав, що Держгеонадра не можуть щось робити незаконно, бо є постанова Кабінету Міністрів №615, яка чітко вказує, як видаються спецдозволи і кому. Є постанова №594 про проведення аукціонів, є Кодекс про надра, багато інших законів, якими ми користуємося.

Держгеонадра – це державна установа, яка не може без повного пакету документу надати спецдозвіл. Це стосується і Укрнафти, про яку ми говоримо. Якщо продовжимо ці спецдозволи без сплати рентної плати, а в постанові чітко вказано, що такого робити не можна, то ми візьмемо на себе відповідальність, і вже питання будуть до нас, що ми протиправно продовжили їм спецдозвіл.

Перевірки видачі спецдозволів пов’язані тільки з бурштином, з енергетикою, нафтою, чи така ж ситуація з іншими копалинами?

Зі всіма копалинами без винятку.

Коли ми дивимося на всю ту інформацію, яка подається в інформаційному полі - і про спецдозволи, іпро роботу компаній взагалі - виникає така думка, що держпідприємства має певні преференції перед комунальними та приватними компаніями. На Вашу думку, це так і є?

Якщо ви проаналізуєте роботу останніх 2-3 років Держгеонадр, побачитенашу позицію  -ми боремося за рівноправ’я. Не повинно бути жодних преференцій. До нещодавнього преференції були для «Украгазвидобування» щодо отримання спецдозволів, але вже закінчився їх термін. Але там була інша норма – вони дешевше продавали газ населенню. А так немає жодних преференцій для державних або приватних компаній. Всі на цьому ринку мають однакові умови.

Тоді не можу Вас не запитати про те, що у листопаді 2016 року вийшла постанова Кабміну №1063 у відповідності до якої дозвіл на довидобуток та рекультивацію порушених ділянок внаслідок незаконного видобутку бурштину отримують дві держкомпанії. На якому етапі зараз знаходиться виконання цієї постанови, адже по суті тут мають преференції державні компанії…

Це питання багатовекторне. Воно є і складним, і простим водночас. Постанова №1063 націлена на рекультивацію лісових ділянок. Рекультивація – це не тільки засипати ямиі посадити там дерево, яке не буде потім рости. Рекультивація – це повернути ділянку до того вигляду, при якому починалося незаконне видобування бурштину. Це наука. Також відомо, що ця постанова є пілотною. На даному етапі тільки визначені невеликі ділянки для роботи державних підприємств. Ми побачимо, як відбувається рекультивація, до якоїдержпідприємства також будуть залучати приватні компанії. Якщо покажуть, що все відбувається правильно і по закону, то я думаю, що ця постанова буде діяти для всіх, не тільки для двох держпідприємств.

Але по факту робіт ще немає на цих ділянках?

Ні,  тільки визначили і затвердили ділянки рекультивації в лісовій місцевості.

А яка процедура, хоч приблизно, є для того, щоб розпочати цю рекультивацію? Чи це також ще обговорюється?

Це пілотний проект та для того, щоб почати рекультивацію і добування держпідприємства повинні отримати спецдозвіл на користування надрами, бо це буде саме користування. Повинно бути геологічне вивчення, повинно бути затвердження знайденого для того, щоб продати і покрити збитки нанесені цій ділянці. Все це зараз є на меті. Думаю, найближчим часом ці два підприємства запрацюють і будуть показувати результат, знову ж таки із залученням приватних компаній.

Тема бурштину є дуже гарячою. Там питання залишається не тільки в законодавчому полі, але багато є й соціальних аспектів. Відома позиція місцевого населення про те, що люди хочуть і мають право видобувати те, що є на їх землі, бо не мають змогу займатися чимось іншим. Паралельно йде процес децентралізації, велика кількість прав надається органам управління на місцях. Мені цікаво, Ваша думка з приводу того, наскільки облради мають співпрацювати з населенням?

По-перше, ми маємо розуміти, що облрада, місцева рада до отримання спецдозволу несе повну відповідальність за ті надра, які знаходяться на території області. Чомусь про це забувається, вони відповідальні за незаконне видобування на території тої чи іншої місцевості. Ми говоримо про те, що всі ділянки, які є бурштиноносними, потрібновивчити з геологічної точки зору перш за все. Потім - дослідно-промислова розробка, захист запасів в Комісії запасів, потім сплата вартості спецдозволу. Це ціла наука, поки дійде до видобування. Не можна просто взяти і почати видобувати. Бо потім ми й отримуємо те, що маємо у Рівненській області. На превеликий жаль, область часто не розуміє, що нам не потрібно нових законів, не потрібно нормативно-правових актів. Зараз є законодавча база і вона дозволяє видавати спецдозволи на користування надрами, тому що бурштин є такою ж корисною копалиною, як і пісок, і інші будівельні копалини, вода, глини і т.д.

Ми говоримо – отримуйте спецдозволи, бо це – сплата податків, розвиток інфраструктури, заробітна плата, соціальна інфраструктура, робочі місця.

Ви говорите про збільшення надання спецдозволів в рамках аукціону. А що це практично дасть Україні?

Я буду говорити фактами. За перші три місяці Держгеонадра залучила до держбюджету 291 млн грн. Тобто тільки за три місяці року ми перевиконали план на 13% (план 260 млн.грн). Це результат видачі спецдозволів, у тому числі і по бурштиноносним територіям. Ідемо далі. Легалізація видобутку бурштину– це культура надрокористування, а не варварський видобуток,як ми інколи спостерігаємо. Я скажу відверто, що іноземний інвестор боїться інвестувати в українські надра. І причина - далеко не воєнні події. В першу чергу – це нестабільність законодавчої бази.

А що порадите місцевим жителям бурштиноносних регіонів?

Я раджу їм об’єднуватися в комунальні підприємства, або організовувати будь-які інші юридичні установи. Представники облрад мають консультувати місцевих жителів. Сама процедура починається із заяви до нашої Служби і передбачає не більше 15 кроків. Ми крок за кроком її спрощуємо, але,скажу відверто, надрокористування – один із непростих видів підприємницької діяльності.

Проблема виконання законів в країні суттєва, і вона виникає не лише через незнання законів, ще й через певні ментальні речі, які в головах людей. Та все ж законодавчі зміни в нашій країні відбуваються. Однією з відносно нових змін є призначення керівників урядових відомств. 16 травня заплановано проведення конкурсу на обрання нового голови Держгеонадр. На Вашу думку, чому саме зараз такий конкурс став на часі, адже вже багато відомств пройшло цю процедуру?

Наскільки я знаю, Держгеонадра залишилося єдиною установою, де конкурс ще не провели. Чому зараз вирішили провести, я не можу відповісти. Це питання виключно Кабміну. Кабінет Міністрів призначає проведення конкурсу. Позитивним моментом є те, що проведення такого конкурсу заплановано і він буде відбуватися 16 травня. Я сподіваюся, що переможе найкращий, хто представить свою програму, дасть відповіді на питання конкурсної комісії. Сподіваюся, що конкурс пройде чесно та відкрито.

Ви будете брати участь?

Так

А конкурентів своїх знаєте?

Деяких знаю особисто.

Як прокоментуєте, наскільки сильні у Вас конкуренти?

Я не можу коментувати, наскільки вони сильні. Наскільки я знаю, деякі претенденти були колись у службі або поруч. Деякі зараз є поруч з геологією, деякі працюють у Службі й зараз, включаючи мене. Думаю, всі будуть намагатися якнайкраще представити свою програму.

Ваші відповіді дуже дипломатичні. Та все ж, на Вашу особисту думку, цей конкурс проводитиметься саме зараз через те, що ми хочемо дотримуватися закону? Чи це чергова спроба використати процедуру і змінити очільника відомства, наприклад, на людину, яка не так сильно буде дотримуватися законів, про які Ви мені багато вже розказали?

А це ж ми побачимо 16 травня. Я тільки можу сподіватися на те, що комісія буде чесною, відкритою, прозорою. Буде приймати рішення виважено, для того щоб уникнути якихось оскаржень, звинувачень. Ми знаємо, що громадяни не довіряють ані комісіям, ані чиновникам. Я б хотів, щоб не було жодних підстав, щоб хтось сказав, що щось було не так.

А я можу додати в побажання, щоб новий керівник продовжував системну роботу відомства, бо цього нашій владі часто не вистачає. Є в службі проект, який видається дуже цікавим – це відкритагеологічна карта. На сьогоднішній день, в якому стані створення цієї карти?

Є Асоціація геологічних служб Європи, в яку Україна з 2007 року мала спроби вступати. Вже більш конкретно почали працювати з цією організацією з 2014 року, у 2015 році вже взяли участь в засіданні Асоціації. Всі геологічні служби Європи мають на меті з’єднатися в одну геологічну службу. Мені дуже приємно, що останні збори Асоціації геологічних служб Європи пройшли саме в Україні, в Києві за нашим запрошенням.

Є така програма Geomap 200, ми підключені до неї, і вже майже на 40% опрацювали матеріалів для створення інтерактивної карти. Також співпрацюємо з Канадською геологічною службою. До кінця 2017 року створимо інтерактивну карту масштабом 1:200000. Після того, як буде розроблено карти такого масштабу, переходимо до загальноєвропейського стандарту 1:50000. Коли й ця карта буде розроблена і запущена в загальне користування, будемо інтегруватися в єдину геологічну європейську карту.

Що це дасть?

Інвестиції. Це відкритість геологічних даних. Для прийняття геологічною компанією рішення щодо заходу в Україну або видобування, потрібна інформація. Цієї інформації мало, вона застаріла, або потрібно чекати довго для того, щоб її знайтипо всіх геологічних установах. Ми задалися метою відкрити таку інформацію, крім тих даних, що засекречені, містятьдержтаємницю. Інвестор зможе бачити загальну інформацію. За додатковою інформацією потрібно буде звертатися до Держгеонадр. Це європейська практика.

Не боїтеся, що дані, які будуть доступні онлайн будуть використані в незаконних схемах?

Не боюся, бо відкриті карти - це практика всього світу. До того ж є правоохоронні органи, які слідкують за місцевістю, місцеві органи влади. Неможливо просто прийти і почати викопувати без спеціальних дозволів. А інвестиції – це означає й розвиток культури видобування, це захід на ринок не тільки іноземних, але й вітчизняних інвесторі. У нас хоч і небагато, але є місцеві відповідальніінвестори. Є культурні надрокористувачі.