Максим Колесніков, демобілізований солдат Збройних Сил України

Зрадів дембелю - а тепер напишу, як це відбувається. Процедура демобілізації - це беззастережна перемога Української паперової армії над здоровим глуздом. Тобі дають обхідний лист, в моєму випадку на 26 підписів. Двадцять шість підписів. Більшу частину людей, які повинні підписати його, ти в очі не бачив, вони тебе теж і їм пофіг. Вони автоматично беруть твій обхідний і підписують, не звіряючись з жодними документами, списками і так далі, і явно усвідомлюють повну непотрібність даного процесу. Але слухняно підписують – так належить. Єдина людина, яка реально зацікавлена в процесі - це замком з озброєння. І то, для того, щоб підписати обхідний, він дивиться в твій військовий квиток, в якому вже є його підпис про те, що ти зброю здав. Тобто він дублює те, що зробив сам.

Витративши декілька годин на збір двадцяти шести підписів, ти отримуєш на руки свої бАмаги. В кількості 5 штук плюс військовий квиток, в якому наголошено на те єдине, що тобі потрібно - відмітка про демобілізацію. Розписуєшся в шести різних журналах - мовляв, отримав все. Великі такі хороші бухгалтерські книги для підписів, зразка 196-забутого року, стандарт НАТО напевно.

На фото - вишенька на цьому торті. Бійці пишуть розписку про те, що у них немає претензій до військової частини. Остаточний папірець, залізобетонний папірець, БРОНЯ ! (С) Ну, і звичайно, приїхавши до військкомату на наступний день, ти дізнаєшся, що необхідний для постановки на облік папірець - Витяг з наказу - тобі дати забули, а того, що дали, для цієї дії не досить.

Українська Паперова армія не відпустить тебе так просто, синку!

Фото автора