Останнім часом широкого поширення в українських ЗМІ отримала інформація, щодо «звільнення» прокурорів, які займались справою так званих «діамантових прокурорів» Корнійця та Шапакіна.
У зв’язку з цим вважаю за необхідне проінформувати суспільство, щодо фактів, які стосуються окремих прокурорів та їх несподіваних родинних зв’язків.
Так один із колишніх керівників Київської державтоінспекції Опанасенко Ігор Борисович під час Революції Гідності відзначився тим що використовуючи всі доступні йому владні повноваження перешкоджав діяльності «Автомайдану».
Варто тільки погортати сторінки інтернет-видань того часу, щоб згадати все як це було у 2014 році:
«Заступник начальника УДАІ в Києві Ігор Опанасенко нагадав, що без узгодження з ДАІ забороняється рух колон у складі більш 5 транспортних засобів»;
«ДАІ попереджає водіїв про адміністративну і кримінальну відповідальність. Про це на брифінгу повідомив заступник начальника УДАІ ГУ МВС України в місті Києві Ігор Опанасенко».
У зв’язку з такою активною діяльністю Ігоря Опанасенко Генеральною прокуратурою було порушено ряд кримінальних справ за фактами зловживання владою, перевищення владних повноважень та іншими злочинами, вчиненими працівниками державтоінспекції. Але незважаючи на проходження тривалого часу, з моменту початку розслідувань, по сьогоднішній день Ігорю Опанасенку навіть не було повідомлено про підозру у вчиненні будь-яких злочинів.

Можливо вся справа в тому, що його син Опанасенко Віталій Ігорович працює в команді «молодих реформаторів» в прямому підпорядкуванні заступника Генерального прокурора України Давіда Сакваралідзе і має можливість безпосереднього впливу на процеси розслідування зазначених злочинів та контролювати їх хід?
Чи не є це причиною того, що незважаючи на вчинення злочинів, Ігоря Опанасенко по сьогоднішній день до відповідальності не притягнуту, оскільки логічним є те, що завдяки своєму синові та вузькому профілю його специфічної діяльності, він має можливість безпосередньо впливати на хід розслідування щодо себе та своїх підопічних?
Прикладом чого є до речі, те що в команді «младореформаторів» разом із Віталієм Опанасенком працює Олександр Житник, який будучи слідчим прокуратури м. Києва «загубив» основні речові докази у кримінальному провадженні – протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, які складались щодо учасників «Автомайдану».
З огляду на такий сімейний підряд не дивним виглядає та обставина, що у власності та користуванні Ігоря Опанасенка та його сина Віталія Опанасенка автомобілі елітних марок, вартість яких складає не один мільйон гривень, якими вони вдало та спокійно користуються, а також об’єкти нерухомості, зокрема декілька квартир розташовані в Печерському районі міста Києва, а саме в суперелітному житловому комплексі «Новопечерські липки», вартістю понад мільйон доларів США, облаштовані у відповідності до останніх вимог сучасності, також на значну суму коштів.

Враховуючи вказане, напрошується запитання – де справедливість та наслідки реформ, які покриті безцінними втратами, у тому числі у вигляді людського життя?