Юрій Лісничий, директор Інституту аналізу та прогнозування

Питання про відставку Віктора Шокіна парламент розгляне вже найближчим часом. Інше питання - чи знайдуть противники чинного Генпрокурора достатню кількість голосів. Депутати від силових комітетів говорять, що гідної заміни немає і навряд чи хтось із озвучених кандидатів зможе знайти підтримку в стінах Верховної Ради.

Українці за своєю сутністю народ не кровожерливий. Разом з тим, у нас є дивна особливість - любов до жертвоприношення. В країні економічна криза - давайте змінемо Прем'єра, він у всьому винен. Падає гривня - главу Нацбанку на плаху. Корупція в прокуратурі - подайте голову Генерального прокурора. Замість того, щоб лікувати весь організм, нам куди простіше відрубати палець і радісно заявити про вчасно проведених реанімаційних заходах.
На тлі всенародного розчарування владою, недовіри до парламенту і уряду, сакральної жертвою чомусь вибрали Генерального прокурора. Питання не в тому, хороший Шокін чи ні. Генпрокуратура - це не одна людина. Проблема в тому, що в нашій країні ГПУ змушена служити не народу, а політикам. І поки керівництво прокуратури формується за політичним і квотним принципом, поки політичні сили можуть відправляти прокурора у відставку за переслідування їхніх однопартійців, жоден з тих, хто прийде в це крісло, не зможе показати вагомих результатів і бути дійсно самостійною фігурою.

Очевидно, що в разі відставки Шокіна, людина, яка прийде на його місце, буде ще більш політично залежною фігурою. Пам'ятаючи про те, як закінчилася кар'єра його попередника, новий глава ГПУ буде ще уважніше до побажань і потреб політичного істеблішменту. Навряд чи йому прийде в голову грати з вогнем, розслідуючи справи проти народних депутатів. Не приведи Боже, образяться і відправлять у відставку.

Крім того, нового керівника Генпрокуратури чекає практично нездійсненне завдання - показати більш високу ефективність на тлі Шокіна. І ось тут, напевно, почнуться проблеми. Багато з резонансних справ, успішно розслідувані прокуратурою (справа Мосейчука, Єфремова і т.д.), були не менш успішно розвалені нашими непідкупними судами. І якщо навіть Шокіна, з його 30-річним досвідом роботи в органах прокуратури і президентської підтримкою, не вдалося показати результат, виникають великі сумніви, що новому Генпрокурору виявиться під силу впоратися з безсмертної судової гідрою.

У ситуації, коли Президент відчайдушно бореться за створення нової парламентської коаліції, щоб не засмучувати західних інвесторів, посаду Генпрокурора, з дуже високою ймовірністю, буде віддана на відкуп партнерам по коаліції. Тому про професійний рівень нового глави ГПУ, очевидно, говорити теж не доведеться.

Хотілося б резюмувати, що ми знову поміняємо шило на мило, але боюся, на цей раз, мило буде використано проти українського народу в самих неприємних варіаціях.