На шляху до європейських устоїв життя Україна мусить пройти непрості етапи. Одним з таких є звичка заощаджувати. Сьогоднішні тарифи на енергоносії змушують це робити людей. Держава також намагається не відставати від процесу та вже кілька років розвиває політику енергоефективності.

Причини не економити

Історія про те, як потрібно економити розвивається для різних груп споживачів по-різному. Великий виробничий бізнес, затрати якого на енергетику становлять до 50% собівартості продукції, вже давно впроваджує енергоаудит, проводить заходи для зменшення витрат цього ресурсу. Проте ситуація в сегменті компаній, що представляють малий та середній бізнес (МСБ) дещо інакша.

Як зазначив Олексій Оржель, сьогодні 27% використання енергії припадає саме на сегмент МСБ. Проте над тим, як зменшити використання енергоресурсів представники цього сегменту, здебільшого не думає, бо є більш нагальні проблеми.

"Зараз МСБ сфокусовані на питаннях оподаткування. Борються за зміни податкового клімату та податкового законодавства. Та на наступному етапі питання оподаткування відійде на другий план та прийде питання використання довгих енергетичних ресурсів, без яких не можна зробити ані виробництво, ані послуги", - говорить голова Регуляторної Служби України Ксенія Ляпіна.

Сьогодні збільшення вартості енергоресурсів представники МСБ здебільшого просто закладають у ціну товару чи послуги та перекладають на плечі кінцевого споживача.

Представники бізнесу говорять, що суттєвого подорожчання продукції не відбувається, бо на енергоносії припадає щонайбільше 10% вартості. Наприклад, в закладах громадського харчування на електроенергію припадає близько 2%.

Хоч в масштабах окремої компанії збільшення витрат здається не дуже великим, для всієї країни цифри виглядають вражаюче.

В Офісі ефективного регулювання BRDO порахували, якщо б рівень енергоефективності в Україні був на світовому рівні, то в 2015 році країна могла б зекономити $4-5 млрд.

"Це дорівнює витратам Нафтогазу на імпорт газу в рік", - говорить керівник сектору "Енергетика" Офісу ефективного регулювання BRDO Олексій Оржель.

Недосконале законодавство

Питання змін в енергоефективності багато в чому залежить від законодавчих та нормативних актів. За оцінками експертів BRDO, більше 80% регуляторних актів у цій сфері є застарілими чи навіть незаконними.

Серед тих норм, які потрібно змінювати, є система державної енергетичної експертизи. "Система державної експертизи вже застаріла, вона не потрібна. Ми намагалися її скасувати, але не вийшло", - говорить перший заступник голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Олексій Корчміт.

Натомість у відомстві пропонує ввести систему бенчмаркінга, оскільки це найбільш європейська система. Вона дала б змогу оцінити реальні рівні використання енергії та інших видів ресурсів на різних підприємствах. Це, в свою чергу, дозволить створити кластери монополістів, для яких будуть визначені середні обсяги використання ресурсів, відповідно до яких встановлюватимуть стимулюючі тарифи.

Окрім необхідних змін в регуляторних актах потрібно продумати систему фінансування заходів з енергоефективності.

"Зараз МСБ можна додати до теплих кредитів. Це простий і зрозумілий механізм на сьогодні, який має попит. Але тільки для населення потрібно 2 млрд гривень, а є 400 млн", - говорить Олексій Корчміт з приводу можливих варіантів долучення МСБ до фінансування заходів з енергоефективності.

Варіантом оплати  "теплих" кредитів для представників малого та середнього бізнесу може стати Фонд енергоефективності, цільове призначення якого є набагато ширшим.

"Я вважаю, що тут є змога додати всіх. Можливості Фонду енергоефективності – необмежені. Фінансування може бути грантовим, пільгові кредити, застава, гарантія повернення. І МСБ, і населення можуть користуватися цим ресурсом", - додає Олексій Корчміт.

Ще одним варіантом залучення коштів для проведення заходів з енергоефективності  може стати активізація роботи енергосервісних компаній (ЕСКО).

Сьогодні на ринку створені умови для роботи таких компаній з об’єктами державної сфери. Щодо приватних компаній, то з ними ЕСКО невигідно працювати. Про це говорить юрист Іван Бондарчук.

За його словами, такі компанії мають право отримувати зиск зі своїх інвестицій тільки за 10 років, після того, як клієнт отримає ефект від впроваджених заходів з енергоефективності. Проте до цього періоду немає жодних гаранті, що у разі банкрутства компанії, вкладені кошти на заходи з енергоефективності будуть повернуті. З державними ж об’єктами таких ризиків немає.

Експерти ринку говорять про те, що саме механізми дешевих та довгих кредитів та власне бажання представників малого та середнього бізнесу робити своє виробництво товарів та послуг більш ощадливим. Наразі ж, ситуація з впровадженням енергоефективному підходу в МСБ виглядає таким чином: держава не може забезпечити необхідне фінансування, а бізнес більше звертає увагу та те, щоб лобіювати собі пільгове оподаткування чи інші преференції.