Хто платитиме за освіту в Україні?

Українська наука сьогодні катастрофічно недофінансована, а заклади освіти, хоч і отримали підвищене фінансування, не можуть впоратися з платежами за комунальні послуги. Тим часом якість навчання падає, не вистачає спеціалістів у багатьох виробничих галузях, не вистачає медиків та педагогів, а талановита молодь їде з регіонів. Що роблять представники влади для того, щоб покращити ситуацію?
На що є гроші з Державного бюджету?
По-перше, збільшені видатки з Держбюджету на освіту. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич говорить, що всі видатки на освіту у 2016 році становили 129,4 млрд грн – 5,72% ВВП, у 2017 році очікується, що освіта отримає 168,6 млрд – 6,52% ВВП.
Підвищення фінансування у першу чергу має відбитися на зарплаті вчителів. Зокрема, вже прийнято рішення про підвищення тарифного розряду для вчителів середніх шкіл.
«Для вчителів навчальних закладів зарплата підвищилася на 47-50% в залежності від кваліфікаційної категорії. Та все ж, таке підвищення недостатньо, але більшого кроку за рік важко було б очікувати, бо маємо жити в реаліях наповнення бюджету», - зазначила Ліля Гриневич.
Також будуть виділяти гроші на розвиток інклюзивної освіти. Цього року між школами, де відкривають класи для навчання особливих дітей, розподілять 209,5 млн грн.
Окреме фінансування передбачено на розвиток професійно-технічної освіти. 119,6 млн грн. з бюджету виділять на професії загальнодержавного значення. Це ті професії, які є у професійно-технічних навчальних закладах, що готують фахівців для багатьох областей. Також буде продовження фінансування модернізації навчальних приміщень. У 2016 році було виділено 50 млн гривень на обладнання спеціальних навчальних центрів, ще стільки ж заплановано виділити у 2017 році. За два роки мають відкрити 50 таких центрів.
Для учнів ПТУ підвищать стипендії. Студенти, які навчаються на гостродефіцитних професійних спеціальностях, отримуватимуть 1056 грн стипендії щомісяця.
Підвищать й академічні стипендії для студентів вишів. Мінімальна стипендія складатиме цього року 1100 грн, для студентів гостродефіцитних спеціальностей – 1400 грн.
Загалом видатки на вищу освіту вищі, ніж минулого року та складатимуть 20,5 млрд грн. Та всі ці кошти йтимуть на виплату зарплат та на оплату навчання студентів за державним замовленням. Цих коштів не вистачатиме на оплату комунальних послуг. Тому навчальним закладам доведеться налагоджувати діалог з місцевими органами самоврядування, бо саме з місцевих бюджетів виділятимуться кошти на оплату комунальних послуг та утримання технічного персоналу.
Місцеві бюджети на освіту
Основна пересторога, про яку говорять в уряді, стосується бюджетної децентралізації і полягає у тому, що надходження коштів до місцевих бюджетів можуть бути різними. Це може призвести до того, що не скрізь владі на місцях вдасться оплатити комунальні для навчальних закладів.
"Є страхова подушка. Додаткова дотація з держбюджету місцевим бюджетам в обсязі 14,9 млрд грн., і стабілізаційна дотація для можливих диспропорцій в місцевих бюджетах - 2 млрд грн. Якщо орган місцевого самоврядування правда не має надходжень, будемо допомагати додатковими дотаціями", - говорить Ліля Гриневич.
Схоже, що у цій частині владним органам доведеться попрацювати чимало. Оскільки вже зараз коштів на оплату комунальних недостатньо. Проблема в тому, що виділені гроші мають бути видані, але видаються вони тоді, коли вони наявні у казні. Як показує практика, гроші з’являтимуться не у лютому-березні, а у серпні-вересні. До цього часу навчальні заклади будуть проходити через судові процеси і отримають штрафні нарахування за несвоєчасний розрахунок з постачальниками послуг.
Реагуючи на таку ситуацію, в Мінфіні вже зараз говорять про те, що будуть активніше працювати з владою на місцях, бо станом на 1 лютого 2017 року на депозитних рахунках місцевих органів влади розміщено 3,5 млдр гривень. Нагадують у Міністерстві, що у 2016 році на місцях не змогли освоїти 48 млрд. гривень. Тому кошти є, потрібно їх правильно розподіляти.
Проблеми нематеріальні
Якщо проблеми з фінансуванням матеріальних активів закладів освіти ситуація більш-менш можна вирішити, то ситуація з забезпеченням якості освіти і збереження в країні талановитої молоді значно складніша.
Якість освіти катастрофічно падає. Перспективи того, що українську молодь будемо кому навчати, також не дуже райдужні, бо українська наука практично знищена. Цього року на фінансування науки виділено лише 0,16% ВВП. Для порівняння у середині 90-х років виділяли близька 6% ВВП. Науковці, які ще залишаються у наукових установах, постійно підпадають під скорочення. Молоді ж спеціалісти, які намагаються врятувати становище та залучають закордонні гранти, не можуть скористатися цими коштами. Справа у тому, що гроші зараховуються на рахунки держави, а вона віддає їх науковцям не тоді, коли це їм потрібно, а тоді, коли може. Тому виникають такі ситуації, що фінансування треба чекати рік. В такій ситуації часто у науковців гроші опиняються за кілька днів до того, як потрібно звітувати донорам про готовий проект. Міністерство освіти запевняє, що питання порятунку української науки будуть вирішуватися на найвищому державному рівні, з залученням Прем’єр-міністра країни.
Варто сказати, що наряду з центральними органами влади, пропонують свої напрацювання представники місцевої влади. Стосуються вони змін в системі освіти. Рішення пропонує Херсонщина, яка стикнулася з проблемою того, що учні старших класів їдуть вступати у вузи в інших регіонах. Ті ж, хто залишається, або має дуже низький рівень знань, або взагалі не планує продовжувати навчання після школи. За останні роки кількість студентів у ВНЗ Херсонщини скоротилася вдвічі. Це призвело до того, що в області сильно не вистачає медиків та вчителів у першу чергу.
"Потреба по вакансіям в охороні здоров’я – 600 осіб, освіта – 500 осіб. У нас сьогодні більше 1000 працюючих пенсіонерів у цих сферах. Якщо дивитися на ситуацію з урахуванням старіння кадрів, то потребу кадрах у системі охорони здоров‘я складе 1719 осіб, по освіті – 1780 осіб. За 2016 рік в медсфера забезпечена 128 спеціалістами, в освіту прийшло 292 спеціалісти", - наводить дані губернатор Херсонської області Андрій Гордєєв.
Не краща ситуація і з робітничими кадрами. За словами очільника області досить багато випускають майстринь манікюру, але фахову швачку знайти в регіоні маже неможливо. Що пропонують робити у цій ситуації?
Спершу потрібно зрозуміти, скільки буде потрібно тих чи інших спеціалістів на наступні 5 років. Далі ввести в законодавство таке поняття, як регіональне замовлення. Після того – сформувати обласний фонду фінансування. Наповнюватися на 25% він має наповнитися за рахунок обласного бюджету, а на 75% - з районних та сільських бюджетів, або ж з бюджету об’єднаної територіальної громади, якщо вона створена.
Під кожного спеціаліста має бути зарезервоване робоче місце, яку він гарантовано отримає після навчання та буде зобов’язаний відпрацювати на підприємстві певну кількість років.
"Має бути забезпечено робоче місце. Забезпечення житлом та соціальними гарантіями. Ми вже працюємо над цим. По області відшукуємо недобудови, добудовуємо з розподілом квартир на медиків, педагогів, соцпрацівників", - говорить Андрій Гордєєв.
Освітяни з урядовцями шукають варіанти порятунку вітчизняної освіти та науки. Але питання у тому, що реальні реформи потребують реального фінансування. Тож попереду ще не одна битва за бюджетні кошти. Поки тішить те, що не байдужим до освітніх проблем є Прем’єр-міністр країни.