Ви коли-небудь звертали увагу на висоту бордюрів чи на те, у яку кількість будівель можна зайти не тільки сходами? Зазвичай, ми всі поспішаємо, звично оминаючи складні ділянки дороги, швиденько піднімаємося сходами та починаємо займатися буденними справами. Проте, чимало людей в Україні не можуть дозволити собі такі банальні речі, як прогулянка містом, відвідини театру чи навіть візит до будівель органів влади, бо для них це фізично неможливо. Права людей з фізичними обмеженнями, вадами зору, людей на візках сьогодні порушуються систематично та щодня, а все через те, що інфраструктура міст не відповідає потребам таких людей. Навіть у столиці нові об‘єкти інфраструктури будуються таким чином, що людям з особливими потреба все рівно неможливо ними користуватися.

Поштова площа не для всіх

Люди з інвалідністю говорять, що в Україні звикли будувати за принципом, ми зробили пандуси в N-ій кількості, зробили підйомники, отже питання закрите – норми будівництва витримані, все законно. А от те, що запропонованими елементами на практиці не можна користуватися – це справи не стосується.

Чергова хвиля обурення з цього приводу виникла через реконструкцію Поштової площі у Києві, відкриття якої в КМДА анонсували до початку пісенного конкурсу Євробачення- 2017. Та, схоже, що цього точно не станеться. До введення площі в експлуатацію ще далеко, бо претензії представників спільноти людей з інвалідністю заявляють – пересування площею людей на візках є небезпечним для їх життя та здоров’я.

"Ця площа є небезпечної для життя і здоров’я деяких груп людей, бо гранітні пандуси небезпечні для пересування", - говорить Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич.

Він наполягає, що потрібно дослідити питання законності проведення оцінки проекту реконструкції площі, визначити, хто приймав рішення по створенню саме таких інфраструктурних рішень та, у разі виявлення порушень будівельних норм, притягнути винних до відповідальності.

Разом з тим, проектанти стверджують, що все було виконано в рамках чинного законодавства, і про що свідчать висновки державної експертизи проекту. Хоча наголошують, що проект готові доопрацьовувати таким чином, щоб питання доступності було вирішено.

Ті, хто працюють над проектом, говорять, що реконструкція площі є доволі складною через те, що мусили проводити роботи уже після того, як була збудована транспортна розв'язка біля площі. Тож тепер є певні питання, серед яких будівництво пандусів у відповідності за нормативами, організація паркування авто, облаштування підземних переходів до площі.

Київська державна міська адміністрація стоїть на позиції того, що площа має бути доступною до пересування осіб з особливими потребами та дотримання всіх будівельних норм. Та схоже, що поки у різних сторін цього конфлікту різні погляди на те, що означає дотримання норм – чи то на практиці, чи то на папері.

Порушив – відповідай

В ситуацію втрутилося Мінрегіонбуд, доручивши напрацювати необхідні зміни до проекту з урахуванням побажань тих, хто кожного дня має долати чимало труднощів, щоб просто вийти на вулицю.

"Пропоную допрацювати, можливо у нас буде спільне рішення. Якщо щось неможливо технічно, то будемо шукати варіанти",- наголосив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе.

Якщо ж питання не вирішиться миром, то не виключено, що варто очікувати звернень до правоохоронних органів  та проведення офіційного розслідування. В цьому контексту важливо зауважити, що відповідальність в Україні за порушення будівельних норм стає все більш жорсткою та, можна сказати, європейською.

"Вперше реально запроваджується відповідальність за порушення проектно-технічної документації  будівельної документації, коли порушуються державні норми, порушується доступність і права людей з інвалідністю", - говорить Валерій Сушкевич.

Відповідно до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, положення якої офіційно зобов’язалася виконати Україна, зазначено, що має бути забезпечено ефективний доступ осіб з інвалідністю на рівні з іншими особами до об’єктів громадського і цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу, транспорту та інформації, зв’язку.

Насправді, для того, щоб виконати ці вимоги потрібно суттєво змінити нормативно-правову базу – як перший крок, а також впровадити їх в життя – що буде набагато складніше.

Наразі, у Мінрегіонбуді готуються випустити накази, які зможуть допомогти вирішити такі нагальні інфраструктурні питання, як, наприклад, встановлення пандус без необхідності отримання дозвільних документів (які до цього включає навіть відведення земельної ділянки).

Також відомство планує забезпечити право на громадський контроль за виконанням вимог доступності об’єкту будівництва через запровадження роботи громадських інспекторів. Також буде увімкнено додатковий механізм гарантій доступності об’єкту – тепер в дефектному акті будівлі з’явиться обов’язковий розділ про елементи безбар’єрності.

Результатом цієї роботи має стати доступність для людей з інвалідності у пересуванні містом, користуванні об’єктами інфраструктури, доступність рухатися в тому напрямку, який людині до вподоби, а не в тому, який адаптований для неї.

На практиці це означатиме, що висота бордюрів буде до 2,5 см, в ідеалі – 0,5 см, бо, якщо вище, то людина просто може вилетіти з візка при зіткненні з бордюрним каменем. У місцях сполучень з проїзною частиною, при в’їздах у двори, перед іншими проїздами має бути облаштована тактильна смуга – покладена спеціальна рельєфна плитка. Це дасть змогу орієнтуватися на місцевості та більш спокійно пересуватися містом людям з вадами зору.

Крім того, є ініціатива розробити спеціальний посібник для тих, хто займається благоустроєм, бо існує величезна кількість нюансів в тому ж облаштуванні міста тактильними смугами, встановленні пандусів, прилаштування вхідних дверей тощо. І такі зміни тішать, бо всі люди мають рівні права. Це записано в Конституції та просто відповідає базовому укладу гуманного суспільства.