Чи легше стало вести бізнес в Україні? Над цим питанням дискутують на різних майданчиках, в кабінетах і навіть в затишних кафе. З одного боку, рейтинги показують, що бізнес-життя в країні покращилося. Одразу згадуємо показники Doing Business, в якому за рік Україна піднялася на 4 сходинки та опинилася на 83 місці. Та чи насправді рейтинги відображають справжній стан речей? Відповідь бізнесу скептична: проблем більше, аніж їх рішень.

В чому проблема зв’язки влада-бізнес?

Давайте з проблем і почнемо. Бізнес в Україні робити неможливо, є безліч перешкод, які заважають рухатися вперед. Топ-менеджер повинен майже увесь свій час присвячувати врегулюванню поточних проблем, які виникають у наслідок незаконних дій представників влади. Роботу ринку регулює величезна кількість незрозумілих нормативних актів. Це такий собі список основних скарг від бізнесу.

Ми прийшли в систему, що десятиріччями плодила непотрібні обтяжені закони. Бізнес спочатку згоджується на єдині правила ведення бізнесу, а потім просять для себе пільг, коли їх не отримують, починають кричати, що влада зробила тільки гірше. В Міністерствах часто не вистачає фахових спеціалістів, а для того, щоб знайти нових потрібен час  відповідна мотивація для них. Це вже перелік проблем представників уряду.

Правда, така риторика нагадує розмову глухого з німим? І це не жарт, справа, дійсно, в тому, що дуже часто представники бізнесу та влади говорять різними мовами. Чому ж так, якщо всі бажають ситуацію змінити?

"Вони бояться один одного. Як правило, державна служба і чиновники бачать у бізнесі лобістів, шахраїв, людей, які не хочуть платити податки, людей, які відстоюють власні інтереси. Асоціації, які створюються, підозрюють в том, що лобіюють вузькі інтереси", - дає відповідь голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук.

Така ж недовіра йде у бік влади і від бізнесу. Корупціонери, безталанні люди – відгукується про чиновників бізнесмени.  Проблеми, які накопичилися, завели всіх гуртом в глухий кут та залишили наодинці зі своїми образами, надіями, претензіями та ідеями.

Як створити плідний діалог?

Чи можливо вийти з цього пату? Цілком можливо, що так – експерти беруться до ролі медіаторів та готуються наблизити владу до бізнесу, у гарному сенсі цього висловлювання.

Що ж будуть робити, щоб казку перетворити на реальність? Потрібно показати приклад того, що регулювання роботи бізнесу можна зробити адекватним. Продовжує свою думку Олексій Гончарук.

"Потрібно розібратися з регуляторними актами для 75 ринків. За нашими оцінками, на один ринок розраховуємо витратити 1 місяць. Перші результати по першим ринкам ми хочемо мати вже за кілька місяців", - розповідає він.

Іншими словами, експертна група бере всі регуляторні акти по певному ринку, аналізує їх ефективність  для того, щоб визначити, що зміниться, коли прибрати певну норму. Така робота будуватиметься не тільки на статистичних даних. Це буде діалог і з бізнесом, і з владою. Принаймні так це має виглядати. Та чи буде – покаже час. Поки ж експерти говорять, що 95% нормативних актів, що регулюють роботу ринків, прийняті за незрозумілими принципами, а в 70% випадків в обґрунтуванні необхідності прийняття того чи іншого нормативного акту записано – наповнення державного бюджету.

Та не дерегуляцією єдиною переймається бізнес. Говорять ще про незмінні біди нашого суспільства – хабарництво, перевищення владних повноважень тощо. Якщо ця пошесть добралася до вашої компанії, а у вас є бажання працювати за законом, а не за домовленостями , які варіанти існують?

Що робити, коли представники влади неправі?

Йдіть до омбудсмена. В Україні вже більше року працює офіс бізнес-омбудсмена Альгірдаса Шемети. Якщо представники бізнесу вважають, що держава по відношенню до них діє неправомірно, то можуть звернутися до цієї установи. Там спершу перевірять, чи справді праві ви, а вже потім почнуть вирішувати проблему. Цікаво, а з якими порушеннями найчастіше стикається бізнес - омбудсмен не задумуючись відповідає: робота фіскальної служби.

"Більше 50% проблем – проблеми з фіскальною службою. Ми комунікуємо з ними, з силовими структурами, місцевим самоврядуванням", - розповідає Альгірдас Шемета.

Така собі системна проблема взаємин бізнесу і фіскалів сприяла тому, що в офісі омбудсмену розробили алгоритм співпраці з податківцями. Тепер питання вирішуються швидше.

"Ми намагаємося вирішити проблему на місцевому рівні не біжимо  одразу до Насірова (говова Державної фіскальної служби – прим авт.). Якщо конфлікт не вирішується одразу, то створюється експертна група", - пояснює пан Шемета і додає, що за рік роботи діалог встановлено і представники фіскальної служби реагують на 70% зауважень. Поки в доробку офісу омбудсмена 530 вдалих розслідувань. Всього по допомогу звернулися  1100 підприємців.

Пишіть у соцмережі. Що зробить іноземець, коли йому нарахують 7 тис гривень штрафу за технічну помилку у звіті, а потім запропонують списати борг за 3 тис гривень готівкою? А якщо до всього іноземець – медійна особа? Не здогадалися? А він напише пост у Фейсбук, йому відпишуться безліч установ, експертів, громадських активістів, а за 2 тижні хабарника з податкової Києва звільнять і заведуть на нього кримінальну справу.

Саме таке рішення боротися з хабарниками прийняв директор Київської школи економіки Тимофій Мілованов. "Я не знав, що робити, тому написав на Фейсбук. Відписалися від багатьох органів. За два тижні людину заарештовано", - розповів він та зазначив, що питання вартістю в 100 доларів забрало в нього чимало часу, але без втручання топ-менеджера не вирішилося б.

За його словами, з подібними проблемами стикаються багато керівників західних компаній в Україні. Для більшості з них справа не в 100 доларах хабара, а в тому, що в Україні неможна налагодити адекватну систему управління, бо керівникам вищої ланки завжди доводиться втручатися у вирішення поточних питань.  Найбільша проблема, коли неможливо витрачати час на головну задачу топа - розвиток бізнесу.

Судіться або ні. Фейсбук – це звичайно неординарний підхід, якщо він вам до вподоби, то можна долучити до висвітлення проблеми й медіа. Якщо ж ви схильні до більш консервативних рішень, залишається тільки йти до суду. Проте, всі, хто хоча б раз звертався до представників Феміди, розуміють, що у більшості випадків це не вирішення питання, а просто вихід на інші корупційні рівні. Які варіанти? Тимофій Мілованов говорить, що потрібно повністю змінити кадровий склад судій. Зважаючи на темпи руху реформи судочинства, сила соцмереж чи втручання омбудсмена виглядає все ж більш дієвим варіантом. Та кожен вирішує сам, як боротися за роботу власного бізнесу.

Дочитавши до цього місця статті, у вас цілком ймовірно виникло відчуття, що бізнес існує у власному вимірі, в влада – у власному. Перетинаються ці світи,  і справді, не дуже часто. Та на сам кінець треба додати трохи позитиву, бо прогрес все ж намітився.

Якщо раніше представники виконавчої влади не хотіли навіть слухати, то сьогодні діалог почав складатися. Звичайно, оцінити якість встановленого зв’язку можна буде за результатами – постанови, проголосовані законопроекти – та вже зараз бізнес говорить про маленьке зрушення.

"Є прогрес в питанні валютної лібералізації. Вже не 90 днів повернення валютної виручки, а 120. Не 75% до обов’язкового продажу, а 60%. Це ще не ті умови, які потрібні, але вже краще", - на підтвердження тези про покращення говорить виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова.