Що таке аграрне рейдерство в Україні?
Сьогодні по всій Україні мають запрацювати антирейдерські штаби, створення яких ініціювало Міністерство юстиції України разом з представниками профільних аграрних асоціацій. В кожному регіоні буде працювати комісія, куди увійдуть представники Мін’юсту, правоохоронних органів, громадських організацій. Головне завдання цих об’єднань - швидко реагувати на прояви аграрного рейдерства.
Законодавчі прогалини
Агрорейдерство – явище, яке існувало завжди, просто в останні роки набуло особливого розмаху. Частково його пов’язують з активізацією дискусії про відкриття ринку сільгоспземель. За даними Асоціації фермерів та землевласників України, за перше півріччя поточного року було зафіксовано 570 повідомлень про аграрне рейдерство. В Міністерстві юстиції говорять, що у них немає чіткої статистики, але звернення рахуються сотнями.
Сьогодні в Україні працює декілька схем рейдерського захоплення земель. Найпоширенішою є переуступка прав оренди при діючих договорах з іншим контрагентом.
Наприклад, президент асоціації "Земельна спілка України" Андрій Кошиль стверджує, що у багатьох випадках рейдерства мова йде про факти наявності двох договорів оренди.
"Людина підписує договір з одним фермером, а потім приходить інший і пропонує на 200 грн більше, і людина вже підписує договір з ним. Це також є протиправна діяльність", - говорить експерт.
Часто говорять, що здебільшого рейдерські конфлікти виникають через прогалини в законодавстві, а також через протиправні діє реєстраторів, які дуже часто не несуть відповідальності за свої дії.
"Реєстратори не є ані співробітниками, ані особами, що підпорядковуються Мін’юсту. Це незалежні особи, які діють з власного професіоналізму, або переконань. Саме злочинні дії реєстраторів допомагають створювати ситуацію, коли вночі приїжджають комбайни на поле і за декілька годин збирають врожай", - коментує ситуацію заступник Міністра юстиції України Олена Сукманова.
Що змінять штаби Мін’юсту?
В Міністерстві юстиції зазначають, проблема вирішення земельних конфліктів полягає в тому, що немає адекватного механізму притягнення до відповідальності реєстраторів за вчинення неправомірних дій. Розгляд справ затягується, суди місяцями не можуть призначити слухання, або роками розглядають "фермерські" справи. Тож штаби, які створюються на базі облдержадміністрацій повинні будуть швидко реагувати на повідомлення про неправомочне захоплення землі, робити все, щоб розгляд справ не відкладався на невизначений період.
У Мін’юсті радять фермерам у разі виникнення суперечливих ситуацій в першу чергу зателефонувати до поліції, щоб представники правоохоронних органів зафіксували факт звернення. Потім потрібно зв’язатися з представниками комісії з проханнями відрядити працівника штабу для того, щоб зафіксувати, що відбувається порушення.
"Далі потрібно піти до комісії і попросити скласти скаргу не на сам факт крадіжки врожаю, а на факт привласнення землі. У випадку, якщо є інший договір, то потрібно зняти його копію і звернутися до територіального управляння юстиції, щоб комісія могла оперативно скасувати неправомірну реєстрації ділянки на іншу особу", - зазначила заступник Міністра юстиції України Олена Сукманова.
Що може зробити поліція?
Аграрії говорять, що ситуація з захопленням врожаю та незаконним отриманням прав оренди не покращується. Вони часто звинувачують правоохоронців у бездіяльності. Але аграрне рейдерство – це більше юридичні питання, аніж силові. Про це говорить радник Міністра МВС Михайло Апостол.
"Намагань силового захоплення було всього 5-7. Такі випадки фіксувалися в Кіровоградській, Вінницькій, Дніпропетровській областях", - говорить він.
Всі інші випадки - це здебільшого корпоративні конфлікти, які лежать в юридично-господарській площині.
"Поліція для того, щоб виконувати рішення суду та аби не допустити силового протистояння. Поліція захищає право власності селян на земельну ділянку. Ніхто не має права людину силувати, з ким заключати договір, кого відстоювати. А власники, співвласники, співзасновники – тут питання не до поліції", - говорить Михайло Апостол.
Крім того, радник Арсена Авакова додає, що ситуація в регіонах, за його інформацією, більш-менш спокійна.
"В Тернопільській області немає нічого, в Івано-Франківську також, є невеликий конфлікт в Рівненській області та Волинській області. Така ситуація складалася декілька років", - наголосив він та додав, що гірщі справи в Миколаївській та Херсонський, Вінницькій, Кіровоградській областях. Юридичні конфлікти є на Одещині.
Як будуть боротися з рейдерством?
Михайло Апостол додає, що поліція вже стикалася з випадками, коли колишні власники фірми підбурювали людей на озброєний опір. Такі ситуації поліція вирішує законними, але жорсткими методами.
Представники фермерського руху говорять, що готові самостійно захищати свої врожаї у той спосіб, який буде потрібно. Для цього навіть була створена ГО "Самооборона підприємців".
Крім того, представники аграрних організацій наголошують, що потрібно вирішувати питання не тільки захищаючи власне право, але й створювати умови для запобігання виникнення таких ситуації.
Наразі, заступник голови Громадської спілки «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов вважає, що потрібно вводити фінансову відповідальність реєстраторів за сам факт внесення недостовірної інформації до реєстру.
"Є кримінальна відповідальність для реєстраторів, яка означає, що потрібно довести умисел, але немає фінансової відповідальності. Доводити потрібно не факт помилки при внесенні даних, а саме умисел. Зараз потрібно встановлювати відповідальність за факт внесення недостовірних даних, а ще надати доступ до перевірки даних, бо не у всіх він є", - пояснює Михайло Соколов.
Справа в тому, що з 1 січня 2013 року діють нові правила реєстрації прав власності. Тому, для того, щоб внести дані в новий реєстр потрібно перевірити дані з реєстру, який діяв до 2013 року.
"Ми хочемо, щоб пішли паперові витяги - це те, на чому побудоване рейдерство. Коли приносять папірець з кадастровим номером, реєстратор має перевірити витяг, але кількість таких витягів може бути великою. Ми хочемо, щоб два реєстри були інтегровані, щоб обмін інформації між ними був виключно електронний, а реєстратори були підключені ще й до баз даних довіреностей, РАГЗів, платників податків тощо", - пояснює Михайло Соколов.
Для того, щоб обговорювати законодавчі зміни, вже 5 вересня мають відбутися комітетські слухання у Верховній Раді. Михайло Соколов говорить, що напрацювати необхідні зміни до законодавчих актів – справа недовга, чого не можна сказати про їх впровадження у дію.