Сила громади або коли відкриється нова залізниця до Польщі

1119
Сила громади або коли відкриється нова залізниця до Польщі

Стара залізнична колія  з одного боку повністю губиться у деревах та кущах – це частина дроги в кілька кілометрів до кордону Польщі з Україною. Цю ділянку мають розчистити польські волонтери. Якщо ж озирнутися, то можна побачити, що позаду кілометри вже розчищеного залізничного полотна. Ці дві ділянки перетнулися у селі Нехрибки Прикарпатського Воєводства, яке розташовано біля польського місти Перемишль та всього в кількох десятках кілометрів від митного пункту перепуску Шегині – Медика.  

Мальовничі передгір'я Карпат, чи як називають їх з польського боку – Бещади – розташувалися на обрії. Та тим, хто наприкінці жовтня вдягнув робочу одежу, взяв у руки інструменти не до пейзажів – за два дні має бути розчищено останні кілька кілометрів залізничної колія. Бо з українського боку, залізничне полотно вже майже повністю чисте – трохи поремонтувати колію та можна пускати потяг.

Саме таку картину побачили журналісти Інформагентства "Правда", коли приїхали підтримати польсько-український проект "Бещадська Шехеризада Колійова". Проект ініційований місцевими громадами.

Слово громади

"Хочемо запустити потяг, між Україною та Польщею, як це було колись", - так відповідали на наші запитання волонтери, в яких цікавилися, як вони потрапили в проект, задля чого не пошкодували власного часу та сил і не злякалися дощової осінньої погоди.

Учасники проекту, з якими спілкувалися,  говорили про одне – ідею розбудови регіону. Приємно було спостерігати, як на галявині сільського стадіону, де організували свого роду штаб волонтерів, стоять поруч представники  польського уряду, депутати міських рад, пожежні, соцпрацівники, пенсіонери та обговорювали, скільки сьогодні потрібно розчистити залізничного полотна, де найскладніші ділянки. Не менш вражало також те, що вже за якісь півгодини ті ж чиновники поруч з волонтерами викорчовували  старі пні, рубали кущі та розгрібали буреломи.

"Колись лінія працювала, ходило потяги з Варшави та з Перемишля до Бещад", - розповідає координотор «KochamKolej.pl»  Ігор Вуйцяк.  Це не просто робила простішим поїздки, це була й свого роду розвага для туристів, бо кордон, відкривався для кожного потягу".

Це було ціле дійство, бо з одного боку кордону були великі  залізні ворота, які відкривалися після того, як з колій забирали пісок, яким вони були засипані.

Та такого місцеві мешканці та туристи не бачили вже давно, бо з 1994 року залізницею не проїжджав жоден потяг, а на місці прикордонного пункту перепуску тепер розташована прикордонна застава.

Відкривається цей перехід, або брама, як його називають через металеву рамку воріт біля колишнього пункту перепуску, лише раз на рік. Тоді українці та поляки можуть впродовж дня ходити в гості до друзів та рідних через без жодних перешкод. Та мешканці прикордонної зони хочуть цю традицію змінити.

Бажання польської громади знайшли відгук і з українського боку – допомогли рятувальники. До акції долучився Львівський державний університет безпеки  життєдіяльності. Курсанти учбового закладу разом зі своїми командирами згодилися бути добровольцями для того, щоб суспільна акція мала продовження.

Коли влада чує

Така активність надихнула й представників органів влади різних рівнів в обох країнах.

"Є порозуміння і воєводи із Підкарпатського регіону, є порозуміння нашого голови обласної адміністрації Олега Синютки. Розмовляли з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, який також підтримує цю ідею. Будемо піднімати питання транскордонної співпраці", - говорить народний депутат Андрій Лопушанський, який допомагає ініціативі з українського боку.

"Всі чекають, щоб повернутися до залізничного сполучення. Були недавно недалеко від села Сянки, яке зараз за польським кордоном і ці Сянки у свідомості поляків та українців весь час діють, як колишній курорт. Та головне громада має задум. Не можна змарнувати запалу тих людей, які об’єдналися навколо ідеї", - наголошує на важливості залізничного сполучення між країнами мер м. Перемишль Роберт Хома.

Велике зацікавлення представників влади продиктоване тим, що зміцнення міжкордонної співпраці дасть поштовх для розвитку бізнесу та туризму. І сказати, що якійсь з країн це потрібно більше – не можна. Регіональні проблеми в українців та поляків багато в чому дуже схожі.

Наприклад, біля кордону в Польщі на березі річки Сан розташовано місто Перемишль. Ще кілька років тому місто налічувало 70 тис жителів, сьогодні залишилося не більше 60 тисяч. Справа тут в тому, що молоді люди їдуть до великих польських міст. Знайома ситуація, чи не так?

З іншого боку, Перемишль красиве акуратне місто, туди спокійно можна було б поїхати на вихідні, відвідати музей люльок та дзвонів, попити кави в цукернях та відвідати старовинні церкви різних конфесій. Поляки говорять, що у маленьких польських містах є багато цікавого, а потім з Бещад легко дістатися до Кракова чи Варшави. Саме розвиток туризму може сприяти розвитку та збільшення кількості населення міста. Ідея гарна, тож, можливо її також варто взяти до уваги керівникам новостворених територіальних громад. Туристичний потенціал України точно не менший за польський.

Децентралізація – це багато маленьких результатів

Поляки впевнені, що питання активізації розвитку регіону – питання кількох років. Саме стільки часу знадобиться для запуску залізничного сполучення між країнами. Поки ж перший етап завершився. Волонтери втомлені, але щасливі роз’їжджалися по домівкам, хто до Польщі, хто по України. Прикордонники знову зачиняли перехід, все поверталося в звичне русло.

І на цьому все, спитаєте ви? Сказати по правді, сподіваємося, що це далеко не все. За рік-два через Нехрибку мають їздити пасажирські та вантажні потяги. Якщо все складеться, туристи з України будуть частіше їздити в Бещади, а поляки  - в Карпати. Та тут все залежатиме від органів центральної влади, бо місцеві громади свою місію виконали.

Люди зробили можливо не найбільший шматок роботи в цьому проекті, але точно найважливіший. Рішення громади запустило великий процес зміцнення міждержавного співробітництва. Такі рішення і невеликі кроки, напевне, і є та децентралізація, про яку говорять зараз всі, та далеко не всі розуміють, як вона працює.

Звичайно, що говорити про успіх можна буде за кілька років. І, зрозуміло, що лише час покаже, наскільки центральна влада виконає свою частину роботи. Та головне в тому, що є приклади, коли бажання людей може генерувати зміни. І це надихає та дає надію.

 


Поділитися у соціальних мерехах:


Новини

Відео

Теги

ЄС Аваков Авдіївка АТО боєприпаси бойовики бурштин військові виробництво Водяне Волинь ВР ВРУ газ Геращенко ГПУ ГРВІ грип Гройсман депутати держбюджет Держприкордонслужба Держрибагентство Дніпропетровщина ДНР Донеччина дороги ДСНС Думка народу ДФС експорт Житомирщина заборонена зброя загиблі Зайцеве законопроект Запоріжжя зброя зміни ЗСУ Кабмін Київ Київавтодор Київенерго Київрада Київщина Кличко КМДА конвертцентр контрабанда кошти Красногорівка Крим курсування Луганське Луганщина Львів Львівщина МінАПК Міноборони Мар'їнка МВС МОЗ наркотики Нацгвардія Нацполіція області обмеження обстріли ОБСТРІЛИ Одеса Одещина озброєння перевезення поїзд показники поліція поранені Порошенко приватизація Рівненщина ремонт Росія рух РФ Савченко СБУ сніг суд схованка транспорт Україна українці Укрзалізниця Укроборонпром Уряд хабар хабарництво Харківщина Широкине