Боротьба за здорову націю в Україні ведеться дуже важко і дуже повільно. Сьогодні наша країна займає одне з провідних місць на континенті з розповсюдження захворювань крові. Одними з основних є вірусні гепатити В та С, які передаються, як статевим шляхом, так і через зараження крові, що може настати внаслідок неякісного переливання, хірургічного втручання. Громадські активісти та епідеміологи стверджують - в Україні фактично не відомо, скількі людей хворі на цей недуг та не зрозуміло, скільки грошей буде виділено на закупівлю препаратів для лікування українців в наступні роки.

Гепатит та боротьба з ним

Говорячи про захворювання крові, першим на думку спадає СНІД, проте гідну конкуренцію йому може створити гепатит С та В, яким сьогодні в Україні хворіє чимало людей. Серед лікарів та на рівні Міністерства охорони здоров‘я про проблему знають добре. Для покращення ситуації в 2013 році Україна долучилася до програми Всесвітньої організаці охорони здоров‘я по боротьбі з цим захворюванням.

Міністерство охорони здоров‘прозвітувало, що за три роки лікування гепатиту В та С отримали майже 5 тис. пацієнтів, які потребували цього за життєвими показниками.

Крім того, з державного бюджету було виділено 121 558,8 тис. грн на закупівлю ліків від гепатиту С та В. Чиновники звітують про те, що всі кошти були освоєні, необхідні препарати закуплені та вже поставляються в регіони.

Представники громадських організацій говорять про те, що лікування проводиться в недостатніх обсягах і ситуація з розповсюдженням вірусних гепатитів катастрофічна, не зважаючи на те, що цього року міжнародні організації провели більш якісні закупівлі ліків.

Разом з тим, варто розуміти - поки оцінити масштаби епідемії неможливо. В Україні просто відсутня загально державна система перевірки дорослих та дітей на наявність вірусних гепатитів В і С. За офіційними даними МОЗ, на обліку є 44 тис українців хворих на цей недуг. У самому відомстві говорять, що насправді хворих на вірусні гепатити більше. Експерти називають значно гірші показники. Мова про 7-9% від загального населення країни. Якщо ж дивитися на показники ВООЗ, то станом на 2013 рік в Україні було інфіковано 1,2 млн осіб. Показники вражаючі, адже у європейських країнаї цей показник варіюється від 0,13 до 3,5% від загальної кількості населення.

В групі ризику діти та військові

Основною проблемою відсутності розуміння масштабів проблеми, рішенням якої вже 3 роки активно займаються українські урядовці є відсутність достатнього фінансування. Аналізи крові на наявність гепатиту доволі дорогі, кошти на їх проведення мають виділятися з місцевих бюджетів, які не спроможні впоратися з проблемою.

Натомість все частіше представники громадськості починають говорити про те, що почастішали випадки зараження гепатитами дійтей в онкологічних відділеннях лікарень. Нещодавно про проблему заявили батьки хворої дитини з Вінницької області. Були повідомлення від тих, хто заразився гепатитом під час лікування в столиці.

Також активісти говорять про те, що у групі ризику підхопити вірусні гепатити через зараження крові  - військові. Медики проблему визнають, але з тим, що гепатитом заражений майже кожен боєць, який потрапляв до госпиталя, не погоджуються. Говорять, що зараз ризики заразитися гепатитом у тих, хто несе службу в зоні АТО звичайно високі. Проте, переживали українські військові й гірші часи, коли в 2014 році, виходячі з котлів під Дебальцево та Іловайська, найближчі до зони бойових дій госпиталі буквально потерпали від поранених. Часто їх на одну невеличку районну лікарню припадали тисячі. Тоді медики боролися за життя хлопців, де могли і як могли, сподіваючись на те, щоб елементарно вистачило фізрозчину.

Сьогодні ж ситуація менш ризикована. ПРАВДі став відомий один приклад: після проведених аналізів однієї групи військових при вступі до лав збройних сил України хворими на гепатит виявилися 2,7% мобілізовиних, при демобілізації кількість інфікованих осіб склала 3,2%. Яка кількість з цих 0,6% заражених отримали вірус через зраження крові, а які статевим шліхом – невідомо. Мова, щоправда, йде про тих військових, які працюють за контрактом. Осільки обов‘язкову перевірку на наявність ВІЧ, гепатиту та інших захворювань проходять лише вони.

Звичайні ж мобілізовані на наявність таких захврювань не тестуються, бо з місцевих бюджетів кошти на подібні процедури не виділяються.

Проте завжди текстують донорів крові. Як розповіла ПРАВДі директор Сумського обласного центру крові Наталія Трофименко відповідно інформації Міністерства охорони здоров´я за 2014 рік в Україні було здійснено 682435 донацій, в тому числі 584194 кроводач та 93345 плазмодач
Всього відведено донорів у 2014 році – 43390 чоловік. З причин виявлення поверхневого антигену вірусу гепатиту В – 4394, гепатиту С- 7412, вірусу ВІЛ ½ - 1495, сифілісу – 3965.

«Відсоток відведення донорів від донорства від загальної кількості донорів склав 8,6%, з причин виявлення поверхневого антигену вірусу гепатиту В – 10,1%, гепатиту С- 17,1%, вірусу ВІЛ ½ - 3,4%, сифілісу – 9,1%», - зазначила вона.
Крім того, забраковано з причин виявлення поверхневого антигену вірусу гепатиту В – 432,3 літрів, гепатиту С- 803,7 л., вірусу ВІЛ ½ - 196 л., сифілісу – 441,6л. Брак плазми крові склав – 10775,5 літрів (6,4%). Забраковано з причин виявлення поверхневого антигену вірусу гепатиту В – 1041,0 літрів (9,7%), гепатиту С- 1878,8 л.(17,4%), вірусу ВІЛ ½ - 478,3 л.(4,4%), сифілісу – 911,9л.(8,5%).

Директор центру крові додала, що оцінити ситуацію якості крові, яку здають донори неможливо, оскільки офіційної інформації за 2015 – 2016 рік немає.

Наразі, маємо ситуацію, коли боротьба з гепатитом в Україні відбувається просто наосліп. Здається, що таким чином вона буде продовжуватися й наступні роки. В МОЗ України говорять, що мають намір підтримати Глобальну стратегію сектору охорони здоров’я щодо вірусних гепатитів на 2016-2021 рр., ухвалену в травні 2016 року під час 69-ї сесії Всесвітньої Асамблеї охорони здоров’я. Збираються продовжити комплекс заходів, спрямованих на забезпечення доступу хворих до якісних і безпечних лікарських засобів і режимів лікування, проведення скринінгових обстежень, посилення інформаційної складової щодо профілактики гепатитів та можливості лікування. Поки залишається сподіватися, що мова піде про конкретні заходи, а не декларативні. Поки ж ситуація викликає велике занепокоєння у громадських активістів. БФ «Пацієнти України» та 42 громадські організації вже звернулися до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана та в.о. Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун із відкритим зверненням, закликаючи продовжити соціальну програму лікування вірусних гепатитів.

Справа в тому, що зараз курс лікування гепатитів інтерфіронами становить 5 тис доларів, до того, як в 2013 році була запроваджена Державна программа, курс лікування коштував 15 тис доларів. Тож, якщо держава щонайменше не продовжить програму підтримки хворих, то більшість хворих (навіть серед офіційно зареєстрованих) суттєво знизиться.