Чи думали ви колись, що в Україні дійде до таких змін, які спонукатимуть залишити студентів без стипендій? Соціальна політика сьогодні зовсім не схожа на казку, а шкода. Було б добре залишити хоч щось для молоді, бо вона ж - майбутнє. Сьогодні попіклуймося про молодих людей, підтримаємо, дамо час адаптуватися до дорослого світу, знайти в собі таланти. А вже завтра вони зможуть побудують таку омріяну європейську, орієнтовану на людей, державу. Та поки Міністерство фінансів за підтримки Міністерства освіти та науки вирішила написати для студентів іншу, страшну казку…

Стипендії для обраних

Хочете знати сюжет? Там все просто. В уряді хочуть, щоб право на отримання державної стипендії залишилося тільки у студентів з малозабезпечених родин та обдарованих молодих людей, які отримують високі бали за навчання, займаються науковою діяльністю. Фактично, буде створено два окремі стипендіальні фонди, між якими розподілиться той самий обсяг коштів, що держава виділяє студентам на стипендії сьогодні.

Наприклад, зараз стипендія у студента, який отримує середній бал "4" складає 825 гривень, її отримує більше 85% студентів-бюджетників.

"Стипендії сьогодні – це право на сірість", - говорить заступник міністра фінансів України Сергій Марченко, коли пояснює, чому має змінитися система матеріальної підтримки студентів.

Він зауважує, 85% студентів отримують стипендії просто за те, що вчаться. "Це неправильно. Ми підтримаємо кращих", - висловив доволі категоричну позицію влади Сергій Марченко.

Що мотивує вчитися?

Зазначена позиція уряду викликала чималий резонанс у суспільстві. Кожен має власну думку з приводу того, чи заслуговує на стипендію більшість студентів. Мають її  і самі студенти - вимагають припинити скорочувати соціальну допомогу тим, хто вчиться.

У соціальних мережах аудиторія поділилася на два табори: тих, хто згадує на що їм вистачало стипендії та тих, хто поєднував навчання з роботою вже з першого курсу задля того, щоб стати успішним в житті. Враховуючи вагомість доводів як одних, так і інших, не будемо шукати правих, а спробуємо розібратися, чим сьогодні є для українських студентів стипендія.

"Якщо стипендії не будуть виплачувати, багато студентів просто втратять мотивацію вчитися", - озвучує доволі контроверсійну думку студент другого курсу Юрій.

"Зараз сам процес навчання проходить таким чином, що студенти вчать тільки те, що вимагають викладачі для гарної оцінки. Коли студент дійсно хоче здобути необхідні знання, часто сам шукає джерела. І це не навчальний матеріал", - пояснює студентка 4 курсу Катерина.

Така оцінка якості навчання від студентів наводить на думку, що отримати 825 гривень стипендії – це з розряду роботи студента, бо знання, що дають вузи стати успішним в професії, схоже, не дуже допомагають. Тож, що робитимуть студенти, якщо втратять цю "роботу"?

"Студентам буде дуже важко без стипендії, і більшість кине університет, адже потрібно буде заробляти на життя", - вважає Катерина.

"Будемо шукати якісь шляхи заробітку", - говорить другокурсник Юрій, але не може сказати, які саме. Звичайно, можна було б шукати підробіток за спеціальністю, яку вибрав студент, але чи можливо для студеїв перших курсів взагалі зрозуміти, чим саме вони будуть займатися?

Директор Центру економічної демократії Роман Скляров говорить, що сумніви студентів перших курсів зрозумілі. " Студент, особливо на перших курсах, концентрується лише на навчанні, тому знайти роботу за фахом, зазвичай, складно", - впевнений експерт.

"Я вибрав для себе вивчення харчових технологій. Проте, поки не знаю, на чому саме зупинюся. Напрямків багато, ми ще не прослухали всі профільні курси, щоб визначитися", - продовжує свою думку Юрій.

Змініть світогляд

Доки українські студенти сумніваються, їх присоромлюють іноземними прикладами. "В США під час навчання студенти стартапи запускають!", - говорить президент Київської школи економіки Тимофій Мілованов. І додає – проблема української освіти в тому, що вона несе в  першу чергу соціальне значення, а про такі речі, як конкурентне середовище, змагання за кращих студентів, мова просто не йде. І вирішувати проблему потрібно швидко, бо в подальшому слід чекати скорочення видатків на стипендії для українських студентів.

"Цей процес пройшли більшість країн. Державна підтримка з часом зменшується. Я в 5 західних вузах працював, і ситуація була однаковою", - говорить він.

Тимофій Мілованов впевнений, що студенти мають вимагати не стипендії, а зростання якості освіти, щоб після закінчення вишу мати необхідні навички і витримувати конкуренцію на ринку праці. Задача – змусити вищі навчальні заклади боротися за студента, в тому числі і за рахунок персональних стипендій.

"Гроші потрібно шукати креативно. Потрібно створювати фундації, потрібно створювати кредитні програми. Я знаю, що бізнес згоден підтримувати талановитих", - говорить він і зауважує, що повинна змінюватися сама система вищої освіти, а не процес розподілу стипендій.

Як працює підтримка студентів в Європі?

Дієвість іншого підходу до освіти, про який говорить Тимофей Мілованов, підтверджує, польський досвід.  Чи знали, Ви наприклад, що наші сусіди поляки не мають такого поняття, як стипендії для всіх? Натомість, мають значно більше стипендіальних фондів, ніж Україна. Ці джерела фінансування умовно можна поділити на основні і допоміжні. Всі вони різняться між собою, так би мовити, за цільовим спрямуванням. Якщо польський студент має середній бал 4,5 та активно займається науковою діяльністю, він може розраховувати на отримання академічної стипендії. Якщо студент приймає участь в спортивних змаганнях міжнародного рівня – для нього спортивна стипендія. Для студентів з малозабезпечених родин передбачені окремі стипендії – їх розмір визначає ректор вузу спільно зі студентської радою. Є в Польщі таке поняття, як "помістова стипендія". Вона передбачена для студентів з невеликих міст, видається зазвичай на рік, щоб студент мав час спокійно влаштувати своє життя в великому місті.

Що робити, якщо студент не підійшов ні по одному з цих критеріїв? Ні, він не сірість, як іноді говорять в Україні. Просто потрібно знайти іншу стипендію. Тут ми підходимо до вже названих допоміжних стипендій. Їх в Польщі багато, видаються вони на грантовій основної, тобто всі розраховані на різний час підтримки, містять в собі чимало індивідуальних вимог для претендента. Але, якщо ви маєте певний талант або велике бажання, підібрати щось для себе можна.

Хто їх видає? Зазвичай, це різноманітні польські та європейські фундації. Хоча, є навіть спеціальні урядові стипендії для іноземців.

До речі, претендувати на стипендії можуть, як студенти з державних вузів (де навчання безкоштовне для поляків, європейців та студентів, що мають польське походження), так і з приватних (де за навчання потрібно платити) – обмежень тут немає.

"З мого досвіду, стипендії отримує не більше 20% студентів", - говорить аспірант одного з варшавських університетів Олександр Токарев.

На запитання, а що ж роблять інші 80%, відповідає - нормальною практикою в Польщі є, коли батьки фінансово допомагають дітям під час навчання.

Крім того, і у вишах підтримують студентів у їх бажаннях працювати у вільний від навчання час.

"Вузи допомагають студентам знаходити практику за фахом. Дуже часто за проходження практики студенти отримають певну заробітну плату, вона не висока, втім все ж є", - говорить Олександр.

Працювати чи вчитися?

Такий підхід до організації навчального процесу, формує в Польщі конкурентну освіту. Що це таке, запитаєте ви? Давайте шукати відповідь. І почнемо з того, що розберемося, що важливіше для студента: мати найвищі відмітки чи мати необхідні професійні навички? З точки зору банальної логіки, гарні відмітки мають бути просто свідченням компетентності студена. Фактично, перевірити якість освіти у вузі можна за простим критерієм. Його, до речі, використовують в Польщі.

"Рівень вузу визначається в залежності від того, яка кількість студентів за 3 місяці після закінчення навчання здобула роботу", - розповідає про польський досвід Олександр Токарев.

Доволі жорсткі критерії, чи не так? Виникає питання, а як досягти успіху вузам в таких умовах? Все просто – така система оцінювання спонукає вузи мати потужне Бюро співпраці з бізнесом. Основане завдання його співробітників  - комунікувати з бізнесовим середовищем, з’ясовувати, які є вакансії, пропонувати їх студентам, залучати успішних бізнесменів до проведення лекцій та практичних занять.

"Університети Польщі здебільшого підтримують й намагання студентів будувати власний бізнес під час навчання", - розповідає Олександр - Є приклади, коли студенти відкривали кафе чи крамнички на території вузів".

А що бачимо в Україні? Чи можуть, наприклад, студенти столичних вузів, які добре вчаться, поєднувати навчання та роботу?

"Я і намагаюся це робити. Хоча, роботою це важко назвати – беру тимчасові підробітки. Зробити макет плакату чи підмалювати щось у фотошопі. Постійної роботи немає. Не всі роботодавці хочуть брати студентів на неповний робочий день", - говорить студентка четвертого курсу київського вишу Катерина. І додає, що іноді можна знайти постійну роботу не на повний день, але там потрібно працювати або зранку, або у другій половині дня.

"Наприклад у мене, студентки 4 курсу факультету аграрного менеджменту навчання проходить у середині дня  - з 10.00 до 15.00", - додає Катерина.

Не дуже радісна картина. Та можливо випускникам більше пощастило з допомогою в працевлаштуванні від вузів?

"У нас існувала система розподілення після завершення навчання. Але нам сказали – на вашу спеціальність вакансій немає, доведеться вам самостійно шукати роботу",  - говорить тезка майбутнього аграрного менеджера, вже випускниця одного зі столичних вузів.

Як ми бачимо, зміни у  системі вищої освіти за формою наближені до європейської практики. А що ж відбувається із суттю змін? В Польщі людина може обирати. Наприклад, після школи талановита та жадібна до знань дитина поступає до вузу на денну форму навчання. Інша людина вирішує поєднати роботу з повною зайнятістю і навчання. Тут обирається дистанційна форма освіти. Вона платна, але за методами навчання схожа на українську вечірню освіту  - маєте з’являтися у виші на вихідні чи у вечірній час щонайменше кілька разів на місяць (такий підхід дає змогу заочникам отримати до 80% від тих знань, що дають на денній формі освіти). Є ті, хто може взагалі не виявити бажання отримувати диплом, і це не означає, що людина не знайде гідну роботу.

Наприклад, в Польщі менеджеру з продажів не ставлять в обов’язок мати або отримувати диплом про вищу освіту. Там головне навички роботи та бажання розвиватися. Подивившись на досвід сусідів, переводимо погляд в Україну…і що бачимо?