Чорнобильська зона за 30 років після найпотужнішої катастрофи в історії ядерної енергетики має стати майданчиком для ґрунтовних наукових досліджень. Україна та Японія започатковують роботу над детальним вивченням радіологічного стану кожного метру зони відчуження, враховуючи не тільки вимірювання стану ґрунту, але й стан біосфери регіони в цілому.

Японська послідовність

Чорнобильська зона стала черговим об’єктом в Україні, який привернув увагу уряду Японії. Впродовж 5 років на території зони відчуження будуть проводитися дослідження, обладнання для яких надасть Україні японська сторона. З боку ж нашої країни внеском стане робота вчених, використання приміщень та наявного обладнання науково-дослідних установ. Така кооперація має на меті посилення технічного рівня радіаційного контролю і законодавчої бази в Україні для екологічного відновлення радіоактивно забруднених  територій, забезпечення моніторингу та моделювання з метою нового районування Чорнобильської зони відчуження.

Фінансування проекту "Покращення радіаційного контролю навколишнього середовища та законодавчої бази в Україні для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій (STATREPS)" лягає на два державні відомства Японії. Японське науково-технічне агентство (JST) профінансує роботу японських вчених, а ось фінансування технічного оснащення, а також групи вчених з інших країн провадитиме Японське агентство міжнародного співробітництво (JICA).

"Зона відчуження підтверджує свій статус полігону для міжнародної діяльності. Насамперед тих, які пережили найбільшу катастрофу в історії використання ядерної енергії", - прокоментував міжнародну ініціативу голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук.

І додав, що з Японією Україна працює вже давно, а зведений минулого року конфайнмент над четвертим блоком ЧАЕС - перший крок для перетворення комплексу в екологічно безпечний об’єкт діяльності.

В чому суть співробітництва з Японією?

Наступні кроки мають бути зроблені також, бо нарешті крига скресла, і Україна почала рухатися на зустріч тим змінам, які, наприклад, вже давно зробила Білорусь – максимально можливе відновлення територій. Японський досвід нам тут дійсно стане при нагоді, оскільки після аварії на атомній станції в Фукусімі, там було створено спеціальний інститут, який став міжнародним хабом для оцінки наслідків вибуху. Мова тут не лише про аналізи стану екології, але й вирішення питань соціального характеру. Після того, як у 2011 році після цунамі стався вибух з прилеглих до території АЕС районів було евакуйовані 80 тис осіб. Близько половини залишилися в провінції Фукусіма, а решта виїхали в інші регіони.

Сьогодні в Японії вивчають механізми передачі радіонуклідів через сільськогосподарські продукти, займаються розповсюдженням інформації, сприяють адаптації переселених після аварії людей. Це стратегія направлена на довготривале відновлення регіону.

На крок ближче до заповідника

В Україні такі дослідження системно не ведуться, проте після початку роботи Чорнобильського радіаційного біосферного заповідника є передумови, що ситуація зміниться.

"Ми очікуємо збільшення кількості наукових проектів в зоні відчуження. У 2016 році був прийнятий відповідний закон, який зняв норму, що для проведення наукових досліджень (в зоні – Правда) можна акредитуватися лише з дозволу Кабміну. Ця норма діяла ще з радянських часів. В результаті жодного звернення за 30 років до Кабміну не було надано. Ми цю норму закону прийняли, розраховуємо на зростання кількості досліджень в зоні відчуження", - сказав Віталій Петрук, додавши, що на базі проекту, який започатковується японською стороною, планується створення віртуального міжнародного центру обміну інформацією.

До того ж, діяльність зони буде суттєво змінена, оскільки вже зовсім скоро, фінансування заповідника, який створено на її території, буде затверджено.

"Тривають внесення змін до документів, пов’язаних з фінансуванням, оскільки всі підприємства в зоні відчуження – державні спеціалізовані підприємства, заповідник – нова юридична форма, яка з’являється в зоні відчуження. Ми погоджуємо штатний розпис з Мінфіном та Мінекології. Наразі, документ про зміну паспорту (установи – Правда) дасть можливість фінансувати створення заповідника, паспорт пройшов погодження Мін’юсту, і цього тижня його буде подано до Кабміну", - сказав Віталій Петрук.

Він додав, саме за наявності затвердженого паспорту можна буде отримати фінансування та розпочати роботу заповідника: профінансувати штат співробітників, замовити Проект організації території – документ, який дозволить вести діяльність, передбачену законом.

Разом з тем, представник урядової організації говорить про те, що основною задачею зони є виконання захисної функції, а для цього потрібно не лише фінансування.

"Створення заповідника на території зони відчуження змінює значно правове поле на цій території. Основна мета існування зони відчуження та тих підприємств, що функціонують в зоні відчуження, - виконання бар’єрної функції, невинесення шкідливих речовин з зони. Перед нами стоїть завдання нормативно-правового регулювання всіх цих дій", - пояснює Віталій Петрук і додає, що намагаються все зробити якомога швидше, тому багато підготовчих дій проводиться в період очікування виділення фінансів.

Представники Японії наголошують, що Україна та Країна сонця, що сходить, пов’язані історіями ядерних катастрофою. Тому важливо об’єднувати зусилля для того, щоб вивчати вплив радіації і розуміти, як жити поруч з нею. Тому за 5 років роботи проекту Чорнобильську зону повністю дослідять, по-новому зонують і, можливо, зможуть частково реанімувати її ділянки для нових видів діяльності. Маємо ж ми там проекти з сонячної енергетики, розвиваємо туризм, чому б не продовжити цей позитивний поступ?