Заповідний Чорнобиль: як функціонуватиме зона за рік?

991
Заповідний Чорнобиль: як функціонуватиме зона за рік?

Останні роки в Україні взялися згадали про зону відчуження. Минулого року було закінчено будівництво об’єкту "Укриття" над четвертим реактором Чорнобильської АЕС, цього року, в зону запрошують інвесторів, які готові будуть вкласти кошти в створення сонячних електростанцій. Не забули й про природоохоронну діяльність. Минулого року було прийнято рішення про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. У відповідності до Указу Президента у середині 2018 року заповідник має запрацювати. Якщо запуск сонячної енергетики є потенційно прибутковою справою, то про заповідник так однозначно сказати не можна. Виникає питання, чи почне свою діяльність заповідник у заплановані строки?

Чорнобильський заповідник: умови запуску

На створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника в Україні чекали 30 років. Для порівняння наші сусіди білоруси надали спеціальний природоохоронний статус своїй зоні відчуження майже одразу після трагедії 1986 року. Зараз там ведуться активні наукові дослідження, а землі прилеглих до зони територій, поступово рекультивують та повертають до господарського фонду.

Що саме мають зробити з чорнобильськими землями прописано у президентському указі. Мова йде про створення умов для підвищення бар’єрної функції Чорнобильської зони, стабілізації гідрологічного режиму та реабілітації територій, забруднених радіонуклідами, сприяння організації та проведенню міжнародних наукових досліджень.

Варто сказати, що цей указ було підписано майже рік тому - у квітні 2016 року. Як запевняють в Міністерстві екології, робота над тим, щоб заповідник запрацював наступного року, йде.  Найголовнішим завданням для того, щоб це сталося є створення проекту організації територій. Це означає, що для майже 227 тис га земель, які відведено під заповідник, повинен бути прописаний точний план їх використання.

Для того, щоб почати розробляти новий Проект організації території потрібно по-перше створити адміністрацію заповідника. Саме вона має стати замовником створення відповідного документу. Наразі, землі біосферного заповідника знаходяться в управлянні Державного агентства України з управляння зоною відчуження.

В Міністерстві екології та природних ресурсів зазначають, що кошти на розробку Проекту в бюджеті закладені, але яка саме сума знадобиться стане відомо після проведення тендер на закупівлю цих послуг.

"Створення проекту організації територій – це сотні тисяч гривень", - називає порядок цифр колишній Міністр екології та природних ресурсів Сергій Курикін.

Щоб крига скресла і почалися напрацювання проекту організації території потрібно затвердити Положення про Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Це мало б статися щонайпізніше у середині лютого, та поки продовжуємо чекати.

Крадіжки, туризм та спроби наукової діяльності

Екологи наголошують, поки не створена адміністрація заповідника та  не почав діяти режим заповідного захисту територій, зона потерпає від браконьєрів, які вивозять потім з зони заражену рибу та вбитих звірів.

Натомість, масштабне проведення наукових досліджень на цій території неможливе, бо процедура доступу до роботи в зоні є непростою. Щоправда, цю інформацію не підтверджують у Державному агентстві з управляння зоною відчуження.

"На сьогодні у зоні відчуження проводять дослідження численні національні та закордонні наукові установи. Сфера їх інтересів дуже широка: радіоекологічні, екологічні, інженерно-технічні дослідження. Обмежень на проведення наукових досліджень на території зони відчуження не існує", - таку відповідь надав ПРАВДі голова агентства Віталій Петрук.

Хоч дослідження ведуться, але науково-дослідний потенціал цієї території все ж не використовується повною мірою.

"Системно наукові досліди там не проводяться. Туди їздять чимало вчених, вони їздять за власною ініціативою, якщо у них є кошти. Немає системності та послідовності.  Потрібно створювати дослідницький центр під егідою ЮНЕП, це тісно пов’язано з рішення створення заповідника. ЮНЕП хоче розуміти, в яких умовах вони працюватимуть", - зазначає Сергій Курикін.

За цією програмою Україна може отримати від ЮНЕП (Програма ООН з навколишнього середовища) близька 4,5 млн доларів для створення центру досліджень. Це зможе бути суттєвою підтримкою природно-заповідного фонду, який традиційно в усіх країнах світу потребує державного фінансування.

Відновлення територій

Ще одна задача, яку поставив перед заповідником Президент у своєму Указі, полягає в проведенні стабілізації гідрологічного режиму та реабілітації територій. Це буде окремою та довгою роботою.

Як стверджує Сергій Курикін, у зоні, вочевидь, мають бути проведені дезактиваційні заходи. Проте, які саме?

"Сьогодні говорити про те, як це буде проводитися не може ніхто. Якщо розібратися, то детально ситуація в Зоні не вивчалася. Коли ми говоримо про проммайданчик, то ми точно знаємо, де фонить, де не фонить. Все інше -  на рівні здогадок та випадкового імперичного досвіду", - говорить він.

Разом з тим, у  Державному агентстві з управління зоною відчуження говорять, що певні дослідження у зоні відчуження проводяться. Зокрема, щороку беруть близька 4,5 тис проб і проводять близька 10 тис досліджень на вміст радіонуклідів у них. Мережа моніторингу налічує 146 пунктів спостереження, 138 свердловин, 7 населених пунктів. Також у безперервному режимі проводиться контроль за потужністю еквівалентної дози гамма-випромінювання на 39 пунктах спостереження, розташованих на території зони відчуження, у тому числі на проммайданчику ДСП "ЧАЕС" і у м.Славутич.


Разом з тим, заходів з реабілітації території сьогодні не проводиться, але в процесі виводу з експлуатації знаходиться водойма-охолоджувач ЧАЕС, яка після вибухом стала одним з основних джерел формування радіоактивного забруднення р.Прип’ять. Рівень води водойми за рік знизився майже на 4 м. Це привело до пересихання фільтруючих потоків з водойми, зниження рівня вод у свердловинах в районі водойми, підвищення вмісту радіонуклідів у воді.

"За результатами гідрогеологічного моделювання, очікуються істотні зміни у режимі і напрямках потоків підземних вод довколишньої території", - додав Віталій Петрук.

Господарська діяльність та туризм

Ще однією дискусійною темою навколо створення Чорнобильського заповідника є можливість провадження на його території господарської діяльності. В законодавстві чітко сказано, що така діяльність може вестися у біосферному заповіднику, проте вона не має суперечити основній меті роботи заповідника.

"Правильно, коли говорили про проекти створення сонячної енергетики на території проммайданчика", - зазначив Сергій Курикін.

Також за його словами, теоретично можливо вирощування швидкорослої деревини, але при її спаленні мають бути витримані певні умови, зокрема, використовуватися спеціальні установки для уловлювання  радіонуклідів при спаленні деревини. Таке само можна використовувати й сухостійну деревину та деревину після санітарних рубок в зоні.

Екологи наголошують, що неможлива у зоні та на прилеглих територіях традиційна господарська діяльність (сільське господарство, видобування корисних копалин тощо). Разом з тим, заповідник буде цілком прийнятний для експериментального вирощуванні певних видів росли для того, щоб розуміти їх здатність до накопичення радіонуклідів з ґрунту.

Сергій Курикін додає, що в зоні можна було б проводити роботи з розчищення територій від металолому, який потрібно утилізувати.

"Але робити це потрібно не партизанськими методами, як це сьогодні відбувається, а робити централізовано. Важливо, що переробка та утилізація забрудненого металу буде контролюватися державою", - додав він.

Окрім контролю за проведенням господарської діяльності на плечі адміністрації заповідника ляже й впорядкування ситуації з туризмом. Сьогодні зона відчуження стала майданчиком, куди охоче приїздять туристи зі всього світу, що приносить непоганий прибуток туроператорам, бо тур для іноземців у зону на кілька днів може коштувати приблизно 800 доларів. Після початку роботи заповідника буде зрозуміло, чи сфокусується адміністрація на розвитку загального туризму, чи все ж буде надавати перевагу, наприклад, науковому туризму.

Експерти говорять, що більшість законодавчих питань і створенням заповідника врегульовані, тепер справа лише за політичною волею. Еколог Олексій Василюк навів приклад, коли а часів Ющенка активно створювалися заповідники, національні парки, більшість з них була заснована у 2009 році, а запрацювала лише у 2013. Тож і у випадку з початком роботи Чорнобильського радіаційно-наукового біосферного заповідника.

«Є указ Президента, який потрібно виконувати, інше питання, скільки часу його будуть виконувати. Про відміну наказу Президента мова не йде, хіба що хтось увімкне дуже сильне лобіювання. Такі люди є. Наприклад, той самий метал та ті, хто ним займається, оскільки робота заповідника сильно завадить провадити цю діяльність. Проте це дуже мало вірогідно», - додає Сергій Курикін.

Основне питання на сьогодні, коли та в якій формі він буде існувати: формально з невеликим штатом та мізерним фінансуванням чи повноцінно.

 

 

Поділитися у соціальних мерехах:


Новини

Відео

Теги

ЄС Аваков Авдіївка АТО боєприпаси бойовики бурштин військові виробництво Водяне Волинь ВР ВРУ газ Геращенко ГПУ ГРВІ грип Гройсман депутати держбюджет Держприкордонслужба Держрибагентство Дніпропетровщина ДНР Донеччина дороги ДСНС Думка народу ДФС експорт Житомирщина заборонена зброя загиблі Зайцеве законопроект Запоріжжя зброя зміни ЗСУ Кабмін Київ Київавтодор Київенерго Київрада Київщина Кличко КМДА конвертцентр контрабанда кошти Красногорівка Крим курсування Луганське Луганщина Львів Львівщина МінАПК Міноборони Мар'їнка МВС МОЗ наркотики Нацгвардія Нацполіція області обмеження обстріли ОБСТРІЛИ Одеса Одещина озброєння перевезення поїзд показники поліція поранені Порошенко приватизація Рівненщина ремонт Росія рух РФ Савченко СБУ сніг суд схованка транспорт Україна українці Укрзалізниця Укроборонпром Уряд хабар хабарництво Харківщина Широкине