Зона відчужена біля Чорнобиля – це тисячі гектарів землі, непридатної для звичайного використання та постійного проживання людей. Тридцять років тому Чорнобильська трагедія залишила відбиток на значній території України на багато сторіч вперед. Та життя триває, і показує, що негативні фактори можна нівелювати і пробувати знаходити нові можливості.

Фахівці переконані, що великі площі зони відчуження можуть стати гарним майданчиком для розвитку альтернативної енергетики, зокрема, сонячної.

В 2016 році на зону відчуження вкотре звернули увагу в контексті розвитку сонячної енергетики – було оголошено про можливість розвитку великого проекту Chornobyl Solar.

Про особливості цього проекту, про те, як просуваються переговори з потенційними інвесторами і хто зацікавлений вкладати кошти ПРАВДА поговорила з членом наглядової ради Чорнобильського Інституту Досліджень і Розвитку Віталієм Дем’янюком.

Чому Ви вважаєте, що цей проект може бути успішним?

Для того, щоб проект Chornobyl Solar був успішним необхідно багато роботи і концентрація спільних зусиль всіх учасників процесу — держави, в особі різних державних органів, та інвесторів. Проект має не аби яку привабливість і потенціал для розвитку.

Саме питання необхідності розвитку альтернативної енергетики в України мало б знаходитися за межами дискусій. Я переконаний стовідсотково – вона потрібна з міркувань екології, економіки, незалежності та диверсифікації енергопостачання.

Звичайно, на різних етапах розвитку технології вартість одиниці встановленої потужності альтернативної енергетики відрізнялася від вартості одиниці встановленої потужності класичної енергетики. На початку свого розвитку 1 кВт встановленої потужності сонячної генерації коштував значно дорожче, ніж 1 кВт енергетики на вугіллі.

За останні 10 років ми бачимо зменшення в рази вартості обладнання, яке необхідно для сонячної генерації. Сьогодні вартість встановленої потужності сонячної генерації стає співставною з вартістю встановлених потужностей в класичній енергетиці.

Крім того, в енергетиці є таке поняття, як диверсифікація корзини генерації, щоб у ній були присутніми різні види генерації. Це дозволяє бути незалежними. Через те держава субсидіює  розвиток альтернативної енергетики. У нас такий механізм також включений. Треба сказати, що був період, коли такого роду субсидіюванням навіть зловживали. Тоді окремі фінансово-промислові групи монополізували серйозні сегменти альтернативної енергетики, отримували  тарифні преференції. Це все подавалося у форматі розвитку альтернативної енергетики, але, по суті, це було субсидіюванням окремих фінансово-промислових груп. Тому зайти на ринок альтернативної енергетики було важко. Створювалася маса адміністративних перепон.

Така ситуація відходить в минуле. Це відбувається на законодавчому рівні і в форматі імплементації того законодавства, яке існує. Ринок є доволі вільним, приватні українські та іноземні компанії різного масштабу приходять на цей ринок. Вони отримують земельні ділянки, дозволи на підключення до енергомереж  і розвивають свій бізнес.

Потрібно зрозуміти ще один аспект. Сонячна енергетика – це генеруючи потужності. Разом з тим, потрібно мати трансформаторні потужності та електромережеву структуру для підключень. Коли йде будівництво об’єктів альтернативної енергетики, видатки на трансформуючи потужності, на електромережеву інфраструктуру так само присутні в загальних витратах і впливають на економічну ефективність проекту, термін окупності та привабливість для інвесторів. Така ж ситуація з земельними ділянками для розміщення об'єктів альтернативної енергетики. Такі земельні ділянки мають мати спеціальне цільове призначення, як землі енергетики, а витрати на оренду чи купівлю також впливають на фінансові показники проекту.

В зоні відчуження ситуація виглядає наступним чином. Чорнобильська АЕС вже не функціонує як генеруючий об’єкт, але її встановлена потужність була 4 ГВт – відкриті розподільні пристрої, лінії електропередач, трансформаторні підстанції, вся мережева інфраструктура. Все це господарство існує, не все, правда, знаходиться в робочому стані, в якому воно було під час функціонування станції. Проте, значна частина цієї інфраструктури працює навіть зараз, і певні перетоки електроенергії йдуть через наявні відкриті розподільні пристрої і лінії електропередач.

Ще ремарка з приводу землі. Земля в межах зони відчуження може мати вкрай обмежене використання, навіть якщо врахувати, що є території з достатньо низькім рівнем забруднення. У межах зони відчуження рівень радіаційного забруднення відрізняється як по характеру, так і по рівню. Проте, там є великі площі, які були полями, а зараз поросли чагарником.  Ця земля може бути використана, якщо на ній будуть розташовані об'єкти, що не піддається впливу радіаційного забруднення. Сонячна енергетика напряму може бути так використана. Крім того, де ми ще можемо розмістити такі гігантські об’єкти, коли ми маємо гігантські незаповнені площі і вже в певній мірі розвинуту електромережеву інфраструктуру? Довгий час це не можна було зробити, бо в принципі, як не парадоксально, питання виділення земельних ділянок в зоні відчуження не було врегульовано ніяким чином. Сьогодні питання виділення земельних ділянок в межах зони відчуження врегульоване і Кабінет Міністрів України має право приймати відповідні рішення. Тепер зона відчуження може ставати привабливою для інвесторів, в тому числі для інвесторів в сонячну енергетику.

Хто саме буде встановлювати сонячні батареї на території зони?

Встановлюватиме інвестор, той, хто захоче вкласти кошти. А от хто буде інвестором?...Можливості є дуже широкими і місця вистачить для всіх бажаючих. Те, що сьогодні пропонується потенційним інвесторам в якості першого єтапу – це більше 1,2 ГВт. В перспективі проект може бути розширеним. Сьогодні Україна відкрита для всіх.

Вже є бажаючи?

Є звернення з зацікавленністю, але про це поки що рано говорити, оскільки не підписані певні зобов’язуючи документи.

Ми говоримо зараз про українські чи закордонні компанії?

Це і українські, і закордонні компанії.

Давайте поговоримо про особливості проекту Chornobyl Solar. Оскільки потужності будуть розташовані в зоні відчуження, варто зрозуміти, наскільки сьогодні високий рівень радіаційного забруднення там, де планується розміщення сонячних батарей?

Майданчики для розташування не є локалізованим, не є однією плямою. Вони розташовані більш-менш компактно, але в різних місцях. Перший пул майданчиків для розміщення 1,2 Гвт – це приблизно 2600 га. Ці локації обиралися за певними критеріями: близькість можливого приєднання до електромережевої системи, щоб вони були з максимально низьким рівнем заліснення, щоб вони були з хорошою геодезією, щоб їхнє радіаційне забруднення, як по характеру, так і по рівню, було прийнятним для проведення монтажних робіт і подальшого обслуговування. Зрозуміло, що в процесі експлуатації сонячних батарей на них не вливає негативні фактори радіаційного забруднення, та залишається процес монтажу, який повинні робити люди. Це не є проблемою, адже люди сьогодні працюють в зоні відчуження. Питання просто в належному дотримання правил радіаційної безпеки.

Наскільки різний рівень забруднення на цих майданчиках?

Він може відрізнятися. Десь він нижчий, десь – вищий. Ключовий критерій тут простий: чи можливо на цих майданчиках, за умови дотримання правил радіаційної безпеки, здійснювати монтаж та обслуговування енергетичного обладнання. Всі зазначені ділянки є прийнятними. У  зоні відчуження сьогодні працює більше 5 тис чоловік.

Якщо ми говоримо про обслуговування сонячних батарей в цій зоні. Чи буде там, якась специфіка, яка буде відрізняти процес їх обслуговування від тих об’єктів, які розташовані на територіях без забруднення?

Не буде жодної специфіки. Немає з чого їй виникнути. Єдиний виняток, повторюю, буде в потребі контролювати, щоб персонал, якій обслуговуватиме, дотримувався правил радіаційної безпеки.

Чи проводилося тестування елементів інфраструктури, які будуть використовуватися для транспортування згенерованої енергії?

Частково. Частину з них не треба тестувати, бо вона знаходиться під напругою в робочому стані. Частина з них потребує тестування. Частина втрачена в силу віку та амортизації. Це питання в поводженні з вже існуючою електромережею та розвитку нової.

На перших етапах потрібні фінансові вливання для модернізації інфраструктури, чи достатньо того, що є?

За попередніми оцінками сьогодні певні обсяги підключень можуть бути здійснені до існуючої інфраструктури. Мова про потужності від 250 МВт до 350 МВт.

Яким чином здійснюватиметься охорона об’єктів сонячної генерації?

Сьогодні так, як охороняється зона відчуження, інші території не охороняються. Це додаткова преференція для інвестора, коли йому буде простіше забезпечувати фізичну охорону цих об’єктів.

Коли ведуться перемовини з інвестором, чи виникають питання до забезпечення безпеки, враховуючи, що періодично виникають скандали з незаконним вивозом лісу чи металу із зони відчуження?

Інвесторів, безумовно турбують питання безпеки. Шлейф порушень, які мали місце у минулому і  який тягнеться до сих пір, звичайно, справляє негативне враження. Інвестори приділяють значну увагу питанням фізичного захисту потенційних об'єктів, і вони знають, як це забезпечувати. Це стандартне питання будь-якого промислового об’єкту, коли треба забезпечити його фізичну охорону.

Які питання інвестори задають найчастіше під час переговорів щодо проектів? Що у них викликає найбільші перестороги?

Будь-який інвестор зацікавлений в стабільності економічної ситуації, тарифної політики, в тому, щоб електроенергію, яка буде прогенерована, можна без перешкод продати. В тому, що буде вільне підключення до електромереж. Інвестори зацікавлений у відсутності будь-яких корупційних схем. Все.

Які Ви надаєте відповіді на ці питання? Які аргументи використовуєте, щоб їх переконати?

Інвестори бачать підтримку з боку профільного Міністерств екології та природних ресурсів України та Державного Агентства України з управління зоною відчуження. Це в розділі про впевненість. Те, що стосується підключень, то інвестори тестують на собі і вимагають не просто слів чи гарантій. Доки вони самі не переконаються, що не втратять суттєвих коштів, доки жодна їх гарантія не буде задокументована, нічого не буде. Вони вимагають документи, які підтверджують підключення, право на оренду земельних ділянок, документи які підтверджують технічний стан електромережевої структури. Сьогодні представники потенційних інвесторів відвідують зону відчуження, працюють інженерні групи.

Чи обговорюються питання, щоб влада посприяла входженню інвесторів в проект?

У нас сьогодні є все необхідне з точки зору регуляторної політики вже. Нам не потрібно нічого розширювати, а потрібно правильно імплементувати існуючу нормативну базу. Тут кожен конкретний приклад буде давати свої результати та надію, що цей проект буде підтриманий та не буде гальмуватися.

Які складнощі можуть загальмувати розвиток проекту?

Такого роду проекти не є простими і містять в собі багато підводних каменів та питань, які потребують вирішення. Для того, щоб інвестор прийняв рішення про інвестування коштів проект має бути для нього привабливим, ризики зрозумілими та лімітованими, правила прозорими. Попереду багато технічних питань з виділенням земельних ділянок та підключеннями. На перебіг проекту впливатиме загальний інвестиційний клімат в країні, прогнозована економічна та тарифна політика. Але всі складнощі не є непереборними. Нам потрібно переконувати інвесторів, що вони можуть до нас приходити. В тому сенсі ChornobylSolar доволі масштабний проект, за допомогою якого ми запрошуємо інвесторів в Україну і переконуємо їх, що вкладені кошти повернуться назад і інвестор отримає очікуваний прибуток.

На Вашу думку, як ще, окрім розвитку альтернативної енергетики, можна використовувати потенціал зони?

Реформування зони відчуження, реформування відношення до неї означає створення максимально сприятливих умов для того, щоб у випадку дотримання правил радіаційної безпеки, зона могла розвиватися та стати зоною особливого промислового використання. Маю надію, що територію зони відчуження можна буде розвивати та використовувати.

Крім того, в зоні відчуження існує комплекс підприємств з поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом.

Згідно з указом Президенту, який вийшов, у зоні відчуження планується створення Біосферного заповідника і це окремий позитивний напрямок розвитку. Там має проводитися маса наукових досліджень.

Зона відчуження може стати тим об’єктом, який продукуватиме наукові знання цінні не лише для України, але й для всього світу.