В Україні активно відбувається реформування правоохоронної системи. Наближається до свого завершення перший етап змін в МВС, який викликав чималий резонанс. Чекають на обрання вектору змін в відомстві від нового Генпрокурора. Та більше того, суттєві зміни чекають й на роботу Служби безпеки України. Що планують змінювати в процесах функціонування головного розвідувального органу країни та коли це відбуватиметься, читайте далі.

Зміни концепції

Зміни в роботі Служби безпеки України тривають вже кілька років. За цей час відбулося реформування структури відомства. Наприклад, з’явився Ситуаційний центр при СБУ, який буде взаємодіяти з аналогічними центрами інших державних органів та головним Ситуаційним центром України при РНБО. Були впроваджені нові європейські методики відбору та навчання співробітників.

"14 березня 2016 року Президентом Затверджено концепцію розвитку сектору оборони та безпеки України. Зазначеним указом СБУ поставлене завдання підготувати концептуальні та програмні документи для реформування СБУ", - розповідає представник Центру забезпечення реформування Служби безпеки України Андрій Бордунов.

Наразі, завершується підготовка оновленої концепції реформування СБУ та план з її реалізації. Відповідно до цього документу, основними напрямками реформування СБУ стануть:

законодавче розмежування роботи служби з іншими правоохоронними органами України

позбавленням СБУ невластивих їй функцій

удосконалення демократично-цивільного контролю, кадрова оптимізація

розширення співпраці СБУ з міжнародними відомствами

зменшення обсягів залучення СБУ у досудовому розслідуванні.

Впроваджувати зазначені зміни планується  у 2 етапи. Протягом першого етапу  - 2016-2017 рр  - будуть розроблені та внесені на розгляд ВРУ оновлений проект закону України про Службу безпеки України, також зміни в доповнення до нормативних та законодавчих актів, що визначають завдання, структуру, статус, основні засади діяльності підрозділів СБУ та розмежовують її повноваження з іншими суб’єктами сектору безпеки. Також будуть проведені заходи з реформування СБУ, які не потребують змін і доповнень до чинного законодавства України.

"В ході другого етапу 2018-2020 рр будуть завершені усі заплановані заходи з реформування Служби безпеки України", - додав Андрій Бордунов.

Крім того, 2020 рік стане для реформованої Служби  безпеки України свого роду контрольним періодом, коли оцінюватимуть проведені заходи.

Питання змін: контроль та слідство

В рамках загальної концепції зміни правоохоронної системи, частину функції СБУ мають передати іншим органам правопорядку. Проте в самій Службі безпеки до цього ставляться з пересторогою.

"Відбувається становлення нових органів НАБУ, Нацагентства з питань запобігання корупції, державного бюро розслідувань та Нацполіції України, які не в повній мірі ще виконують покладені на них завдання. Сьогодні СБУ залишається єдиним державним органом, що здійснює протидію корупції на всіх рівнях, стримуючи подальше поширення зазначених злочинів. Передача на даному етапі зазначених функцій може привести до виникнення правового вакууму та зростання таких злочинів", - говорить Андрій Бордунов.

Натомість заступник голови Верховної ради України Оксана Сироїд вбачає велику проблему в питанні контролю над діяльністю СБУ.

"Парламентський контроль потрібен для того, щоб нарешті ліквідувати політичне маніпулювання СБУ та органами розвідувальної діяльності. Те, що Президент сьогодні одноособово фактично контролює діяльність СБУ перетворило СБУ на орган, який використовується дуже часто для досягнення політичних цілей самого Президента. Все що стосується ділянки оборони та безпеки – це виконавча влада, вона має контролюватися парламентом", - говорить Оксана Сироїд, зазначаючи, що тут мова не про конкретні прізвища очільників держави, а про інституційні відносини в цілому.

З такою позицією заступниці спікера ВРУ не погоджується  голова підкомітету з питань оборонно-промислового комплексу та військово-технічного співробітництва Артур Герасимов.

"Контролювати бюджетні виплати парламент повинен, але ми маємо пам’ятати, що Головнокомандувач тут Президент", - зазначив він.

Кадрові питання та демілітаризація для СБУ

Важливим питанням в процесі реформування СБУ є кадрові питання. Зокрема, Оксана Сироїд наголошує про надто велику кількість співробітників Служби безпеки України.

"Сьогодні СБУ є однією з найбільших у світі, маємо 31 тис співробітників. Більше мають тільки американці – 35 тис", - наголошує вона.

Проте представники влади ведуть мову не лише про скорочення кількості співробітників, а й про скорочення військових посад в СБУ. Однією з мотивацій, чому потрібна демілітаризація, є посилання на вимоги ЄС. Разом з тим, старший науковий співробітник відділу проблем національної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Паливода вважає, що така аргументація є маніпулюванням суспільною думкою чистої води.

"Подібна воєнізована система на сьогодні існує у спецслужбах наших партнерів в Іспанії, Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині та Чехії, у певних пропорціях з цивільними службовцями", - наголошує експерт.

Крім того, постає питання, а чи доцільно демілітаризувати СБУ сьогодні, коли на території країни точаться військові дії та розгорнути справжня гібридна війна?

Трохи з історії реформ в СБУ

Варто сказати, що поточне реформування служби є не першою спробою кардинальних змін у відомстві. Одна з останніх спроб припала на час після Помаранчевої революції.  Як зазначає Володимир Паливода, мова йшла про позбавлення СБУ правоохоронних функцій, про посилення контррозвідувальної складової, демілітаризацію, зміцнення демократичного.

"Завдання поставлені ті ж самі. СБУ має зосередитися на контррозвідувальній роботі, передати правоохоронні функції МВС та новоствореним органам, провести демілітаризацію, стати більш відкритою для контролю з боку суспільства",  - пояснює він.

Проте сьогодні реформування проходить в умовах європеїзації, що, на думку експертів, породжує чимало міфів. Наприклад, зараз активно обговорюють виведення з переліку зобов’язань Служби безпеки боротьбу з корупцією та організованою злочинністю.

"Нібито європейським спецслужбам не притаманно цим займатися, - говорить про причини експертного обговорення Володимир Паливода. - Однак подібні функції здійснює Державне агентство нацбезпеки республіки Болгарія та Агентство з внутрішньої безпеки Республіки Польща. Там вже 10 років існує окрема спецслужба – Центральне антикорупційне бюро".

Реформи правоохоронної системи є важливим кроком. Проте проводити зміни потрібно дуже виважено. Потрібно зрозуміти, що в процесі змін такого відомства, як СБУ необхідно враховувати цілу низку факторів. Наприклад, сьогодні у відповідності до концепції зміни роботи правоохоронної системи, СБУ має передати частину функції НАБУ, Нацагентству з питань запобігання корупції, Державному бюро розслідувань та Нацполіції України, які не в повній мірі ще виконують покладені на них завдання.

Крім того, багато фахівців було звільнено з правоохоронних органів у відповідності до Закону "Про очищення влади". Експерти говорять про відчутний дефіцит кваліфікованих кадрів в органах правопорядку, зокрема в розвідці та контррозвідці.  Все це потрібно враховувати на шляху тотальних та доволі швидких системних змін в Україні.