Військові дії на Сході змінили багато речей в українському суспільстві. Проте, одна річ залишилася незмінною, держава хронічно немає грошей ні на що. Переселенці не отримують гідної допомоги від держави. Військовослужбовці залишаються нікому непотрібними. Така ситуація призвела до того, що в країні військові, що пройшли АТО, вирішили об’єднатися та навчити депутатів працювати. Про те, як ці плани будуть втілюватися в життя, Інформаційному агентству "Правда" розповів голова Громадського руху учасників АТО та громадян з тимчасово окупованої території Микола Греков.

Микола Олександрович, ви зараз є діючим мером міста, яке знаходиться на окупованій території. Як почувається той мер, який не здатний керувати, по факту, містом, яке йому підконтрольне?

Є об'єктивні причини, чому я сьогодні не можу керувати містом. В цьому я не винний. Те, що я все ще мер міста, так то проблема Верховної Ради України, яка, на жаль, не зробила нічого, щоб перешкодити існуванню депутатів Луганської обласної ради, міської ради, мерів та голів сільських та селищних рад, які на сьогодні зрадивши присязі, перейшли на бік сепаратистів та терористів.

На сьогодні там достатня кількість людей-злодіїв, які мають паспорт України, які мають закордонний паспорт України і мандрують з ним по світу. Жодному терористу-сепаратисту не анулювали закордонний паспорт. Вони є заслуженими діячами культури, заслуженими педагогами, також членами академії наук України. Оці люди сьогодні все ще отримують виплати, надбавки, доплати і носять звання України, а насправді є терористи-сепаратисти.

Сьогодні всі люди з тієї сторони, що взяли в руки зброю, та пішли та пішли на службу Путинського терористичного режиму – злочинці. Тому вони повинні бути або засудженні, або ліквідовані. Іншого варіанту немає. Не може бути амністії для людей на руках яких є кров. Вибори на окупованих територіях – це  найбільша дурниця яка може бути.

Між ким і ким йдуть бойові дії на тій території?

На тій території знаходяться Путинські терористи – сепаратисти, люди, що зрадили присязі України, взявши до рук зброю проти народу України, та, на жаль, мирне населення, яке стало заручниками бездіяльності з боку держави.

Чи може держава допомогти мирному населенню на окупованих територіях?

На тій стороні ніяким чином. Але держава не може забезпечити потреби переселенців, як і військовослужбовців з тимчасово окупованих територій… У нас в «Айдарі» в 2014 році було 117 чоловік луганчан, дончан, кримчан. І сьогодні ми всі покинуті державою, про нас ніхто не думає, для нас навіть статусу немає. Є статус «Переміщена особа». Але давайте розберемося, хто така є ця «переміщена особі». Люди, які вимушені були залишити Луганськ, про яких я говорю, якім не можна туди повертатись у зв'язку з тим, що його життю погрожує смерть та розправа. Хоча ми знаємо, що деякі судді, прокурори їх сім'ї вільно переміщаються. Це люди-туристи, які по своєму бажанню туди-сюди їздять, щось возять, якісь гроші, якісь продукти.

В серпні минулого року хлопці з «Айдару» та інших частин, це третя хвиля мобілізації, які добровольцями прийшли до воєнкомату щоб захищати країну. Після того, як вони демобілізувались вони стали безхатьками. На сьогодні куди піти військовослужбовцям зі Стаханова, з Брянки, з Ровеньков, з Донецька? Держава нічого не пропонує і не надає ніякої можливості цим людям. Ці люди реально кинуті, в них немає домівки, немає коштів, немає нічого. Це прямий обов'язок держави, захистити цих людей, тому що саме ці люди захистили державу.

Як держава повинна їх захищати? Що потрібно для цього зробити?

Я вважаю, що потрібен закон про військовослужбовців і вимушено перемішених особах. Потрібен закон про компенсацію втраченого майна для такої категорії людей, що потрібне забезпечення хоча б мінімальні умови проживання, хоча б якісь соціальні… Я не говорю, що такі люди повинні жити на утриманні держави, в нас є руки – ноги, і люди повинні працювати. Я веду переписку зі всіма органами, з Київською обласною радою, на знаходжусь зараз в Києві, з  міською радою, з міністерствами оборони та соціальної політики, підіймаємо питання. Надайте нашим хлопцям гуртожиток, дайте щось, ні, у відповідь тиша.

Є люди, такі як я, мої земляки, в яких є можливість орендувати житло, хтось живе в родичів, якось вирішують питання, йдуть на роботу. Але є такі люди, пенсіонного віку, які демобілізувались і стали нікому не потрібні, безхатченками.

Я вступаю в переговори з деякими народними депутатами. Чиновники пишуть відписки - «немає коштів», так в них їх ніколи нема. Я спілкуюсь з деякими народними депутатами, вони витріщають очі і говорять, що такого бути не може.

На сьогодні єдиний орган, в якому здійснюється беззаконня, це єдиний законодавчий орган в країні – Верховна Рада. Всі питання повинні бути врегульовані законодавством. Закони приймаються тільки там. Так от мені цікаво, чому не призупинені дії рад, що знаходяться на окупованій території? Згідно закону про місцеве самоврядування доки наступний мер міста Олександрівська не прийме присягу і не припустити до виконання своїх обов'язків, я вважаюсь мером міста. Для цього там повинні пройти вибори згідно Законодавства України.

В яких умовах можливі вибори на окупованих територіях?

Ні в яких. Не може йти мова про вибори на окупованих територіях. На жодному рівні.

Але вона обговорюється…

Всі люди, які обговорюють вибори на окупованій території – злочинці і зрадники національних інтересів держави! Людям повинні говорити правду. Якщо Верховна Рада не може врегулювати це законодавчо, дану ситуацію, давайте розпустимо цих депутатів, оберемо нових.

…Які будуть говорить про вибори знову…

Ні, які визнають окуповану територію, приймуть Закон про окуповану територію та визначать що з нею робити. А сьогодні жодним законом дана територія не визначена. Будь які розмови про вибори на окупованій території – злочин проти українського народу!  

Ви зараз непогано говорите про вибори. У Вас є в планах потрапити в Раду?

В нас є в планах зробити демократичну платформу, що буде контролювати вибори в 7 округах, які будуть проходити  17 червня та не надасть можливості, в чергове, сфальсифікувати ці вибори. Ми хочемо звернутись до громадян, щоб вони зупинились, та «не їли недоїдки з чужого столу». Досить брати 200 гривень та гречку, не продавати майбутнє своїх дітей та онуків. Зупинитись та подивитись, що вони роблять. Якщо ці люди сьогодні дають вам копійчину, вони отримують з вас втричі більше. Почніть думати! І давайте обирати законодавців! Ми обираємо в законодавчий орган, а вони фарбують під'їзди, асфальтують дороги. Не голосуйте за тих, хто вам це робить. Людина йде в законодавчий орган країни для того, щоб змінювати закони, які будуть визначати як буде жити Україна. Я балотувався в 2014 році. Сьогодні ми обговорюємо можливе висунення кандидатів з громадських організацій, АТОшних, волонтерських. Дуже багато гідних людей, що зможуть створити умови конкуренції та  перемогти на більшості з 7 округів. В нашому батальйоні служили народні депутати, депутати обласних та міських рад, мери, губернатор, тобто існує багато дуже гідних людей, які прийшовши до Верховної Ради хоча б будуть розуміти що вони роблять. А на сьогодні, виходячи з того, що в Верховній Раді відбувається і ті представники що там є… іноді буває соромно. Тому що Верховна Рада – це дзеркальне відображення суспільства. В жодному разі я не знімаю провини з себе. Президент, уряд, депутати поводять себе в країні так, як їм дозволяє народ, який їх туди і обрав. Вони ж не прилетіли до нас з космосу. Із народу вийшли, теж.

До виборів в округах в чернігівській області. Корбан – Березенко. Відома історія, в Кривому Розі… Чи ви готуєтесь до таких варіантів?

Так, ми створюємо мобільні групи, які будуть їздити та реагувати на всі підкупи. Ми  створюємо координаційні центри, які будуть збирати інформацію. В день голосування ми будемо намагатись  вперше в Україні забезпечити громадськими спостерігачами виборчі дільниці по максимуму. Ми їх не покупаємо, ми не пропонуємо їм зарплатню. Ми пропонуємо всім, хто хоче прийняти участь в контролі за перебігом виборів, надати нам документи.

Ми хочемо відпрацювати дану систему на 7 округах для того, щоб потім, нарешті, в нас з'явились непроплачені спостерігачі, а соціально, політично відповідальні громадяни, не електорат, а громадяни.  Тоді перестануть голосувати за «гречкосіїв», за тих хто солодко обіцяє, м’яко стелить, а потім ми бачимо те що бачимо.

Як ви будете відбирати кандидатів на спостерігачів? Тобто будуть якісь співбесіди проводитись, невеличкі інтерв'ю?

Представники нашої організації є практично всюди. Волонтери, учасники АТО, громадські об'єднання є всюди. Зараз ми готуємо меморандум до підписання. Я думаю, що ми зробимо осередки на місцях, котрі зможуть контролювати дану ситуацію.  

   Повну версію відеозапис інтерв’ю дивіться тут