Травневі свята – традиційний час, коли українці виїжджають на відпочинок, відвідують рідних з різних міст. Багато хто стикається з проблемою наявності залізничних квитків. І завжди виникає питання, хіба не можна забезпечити попит на подорожі для українців? Про основні проблеми нестачі квитків та про кроки, що потрібно робити вже зараз для збереження потужностей по перевезенням, розказав експерт з питань інфраструктури Олександр Кава.

Олександре, чи достатньо сьогодні вагонів для того, щоб забезпечити попит на пасажирські перевезення?

Безумовно, у нас є дефіцит по перевізним потужностям, їх катастрофічно не вистачає. Уряд просто зобов'язаний вже цього року почати вирішення цього питання. Якщо не буде вирішене питання оновлення рухомого складу, то через 4 роки у нас залишиться лише 500 пасажирські вагони, у яких не сплив строк експлуатації. Зараз експлуатаційний парк становить близько 5 тис вагонів. Тобто УЗ зможе перевозити в 10 разів менше пасажирів, ніж зараз.

Чи справляється Укрзалізниця з попитом на пасажирські перевезення?

Ні, не справляється. Існує дефіцит квитків, особливо це відчутно в дні пікового пропиту - по п'ятницях та перед святковими днями. Проблема складається з двох компонентів. По-перше, це кількість вагонів. По-друге – тарифи. Чинні зараз тарифи покривають лише до 30% собівартості перевезення пасажирів у внутрішньому сполученні. При цьому, на відміну від країн Європи, УЗ (Укрзалізниця – прим.ред.) не отримує жодних дотацій із бюджету. Як наслідок ніхто не компенсує залізниці збитки від цього виду діяльності. У Європі залізниці не лише отримують дотації за перевезення пасажирів за збитковим тарифом, але й купують нові пасажирські вагони та локомотиви переважно коштом державного бюджету. Цей досвід уряд зобов'язаний використовувати і у нас, аби уникнути транспортного колапсу за декілька років.

Отже до 70% тарифу Укрзалізниця має компенсувати самостійно?

Пасажирський тариф намагаються компенсувати за рахунок вантажних перевезень, створюється перехресне субсидіювання, але розмір цього субсидіювання дуже обмежений. Крім того, такий підхід не дозволяє залізниці оновлювати вантажний рухомий склад. Це замкнуте коло.

Які маршрути сьогодні користуються найбільшим попитом?

Найбільшим попитом користуються напрямки зі столиці в міста-мільйонники та на курорти. Стабільний попит і на перевезення в міста з населенням 500 тис та більше. 

Чи можна порахувати, який є дефіцит вагонів на таких напрямках?

Порахувати можна досить умовно. Справа в тому, що попит нерівномірний. Він залежить від дня тижня, сезону. Найбільша проблема виникає у пікові дати. Проблема додаткових потягів, додаткових вагонів – найскладніша. Для того, аби забезпечити пікові перевезення, потрібен рухомий склад, який не буде використовуватися цілий рік. Вагон, який стоїть та їздить раз на тиждень, має значно більші витрати ніж вагони, що експлуатуються постійно.

Питання все ж не у вагонах, питання в тарифі. Навіть, якщо з’являться вагони, ситуація не вирішиться. Спростити проблему до рівня вистачає/не вистачає вагонів – не вийде, вона набагато глибша.

Є багато категорій потягів. Є денні, нічні Інтесіті, є денні швидкісні, є денні нічні експреси, є швидкі потяги. Є пасажирські потяги державної категорії, є регіональні потяги, є міжнародні потяги.

Завантаження яких категорій потягів максимальне?

Завантаження на всіх є доволі високим. Це стосується і швидких, фірмових, денних та нічних потягів, також потягів категорій Інтерсіті та Інтерсіті+. Потяги з невеликим завантаженням ліквідуються дуже швидко. 

Скільки вагонів потрібно купувати щороку, щоб зберегти кількість рухомого складу хоча б на рівні 5 тис вагонів?

У нас вагони закуповувалися дуже погано. Україні, щоб запобігти різкому зменшенню обсягів перевезення та утримати розмір парку на теперішньому рівні, щорічно потрібно закуповувати 300-400 нових пасажирських вагонів. Це не враховуючи електропотяги, яких щорічно потрібно купувати 30-35 штук. 

Скільки грошей потрібно щороку на купівлю 300-400 вагонів?

1 вагон коштує в середньому 1,5 млн доларів. Для купівлі 300 вагонів потрібно приблизно 0,5 млрд доларів. Досвід інших країн показує, що держава повинна витрачати на це гроші, по-іншому - ніяк. Пасажирські залізничні перевезення  скрізь збиткові і залізниця отримує компенсацію за перевезення, плюс рухомий склад купується за рахунок держави. Наприклад, кілька днів тому уряд Угорщини виділив 96 млн євро на закупівлю нових вагонів для міжрегіональних перевезень.