Приватизація ДПЗКУ чи земля для китайців?

1191
Приватизація ДПЗКУ чи земля для китайців?

Реформуючи Україну, менеджери найвищої державної ланки переконані, що в країні більша частина державний підприємств має бути приватизована. У власності України залишаться лише стратегічних підприємств, яких, за оцінками урядовців, одиниці. Така ситуація характерна серед іншого і для аграрного сектора, який сьогодні є одним з головних джерел надходження валютної виручки до бюджету.

Урядовці і їх радники переконані, що в аграрній галузі підприємства діляться на дві частини: ті, що мають бути ліквідовані та такі, що мають бути віддані на приватизацію.

Інші шляхи розвитку державної власності просто не розглядаються. В уряді впевнені – немає жодного менеджера, що зміг би забезпечити розвиток підприємства, в якого залишилися хоч якісь робочі активи, та зробити його прибутковим. Аксіомою для урядовців є те, що менеджер на держпідприємстві буде красти, а до розвитку підприємства діла не матиме. Саме тому "приватизаційна доля", з великою долею вірогідності, чекає сьогодні на Укрспирт та Державну продовольчо-зернову корпорацію України. Цю місію покладуть на нових керівників держпідприємств, яких до кінця вересня має визначити Кабмін.

Правильна людина: Мінагропрод вибирає керівника ДПЗКУ

Увага до процесу обрання кандидата на керівні посади ДП «Укрспирт» та ПАТ «ДПЗКУ»  була неабияка з самого початку. Через це Мінагропрод прийняв безпрецедентне рішення – оприлюднити списки претендентів на керівні посади та дати доступ громадськості до програм кандидатів.

Мотивація створення «прозорого конкурсу»  дуже проста. У суспільства не має бути жодного сумніву в тому, що конкурс проходить відкрито, чесно та неупереджено. Що стосується Укрспирту, то втілення цієї концепції в життя профільному міністерству вдалося краще, ніж при виборі кандидатів на пост ДПЗКУ.

Оцінюючи кандидатів на пост керівника спиртової монополії, Мінагропрод зробило публічним кожен з етапів обрання претендентів

Що ж стосується ДПЗКУ, то представників медіа допустили лише до процесу  фінального голосування конкурсної комісії за списком кандидатів.

Так, на розсуд номінаційного комітету КМУ, що і прийматиме остаточне рішення стосовно того, хто ж стане керівником, були передані кандидатури 5 чоловік, серед яких діючий керівник ДПЗКУ Борис Приходько, голова Аграрного фонду України  Андрій Радченко. Увага до цих осіб особливо, оскільки їх програми не були викладені на сайті Мінагропрода для попереднього ознайомлення. Як завірили ІА «ПРАВДА» в відомстві, програми зазначені претенденти надали, проте не погодилися публікувати їх на сайті. Співбесіди ж кожен з кандидатів проходив окремо, тож, право порівнювати рівень підготовки кандидатів на відміну від конкурсу на обрання голови Укрспирту, мали лише члени комісії.

Кредит, що може стати скандалом

Як пояснили в конкурсній комісії, відбір на пост голови Укрспирту був повністю відкритим через те, що в попередній раз, коли намагалися обрати голову ДП, все скінчилося скандалом (була розповсюджена інформація про те, що на двох фіналістів –Ніна Гаркава та Анатолій Далібожик – заведені кримінальні справи), а результати конкурсу були анульовані Прем’єр-міністром Яценюком.

Оскільки скандалів з ДПЗКУ не було, то конкурсна комісія не побачила необхідності йти шляхом відкритості процесу на кожному етапі.

Наразі скандалу з претендентами на пост керівника немає, проте, навколо корпорації згущуються хмари через китайський зерновий контракт, по умовам якого, на думку експертів, Україну можуть визнати дефолтером.

В 2012 році, коли Україна (контрагент ДПЗКУ) підписала з Китаєм (контрагент ССЕС) міждержавний контракт, за яким наша країна мала б експортувати до 5 млн тон зернових на рік в Піднебесену та треті країни, але через ССЕС. Для виконання цієї домовленості ДПЗКУ було виділено $1,5 млрд кредиту. Ще $1,5 млрд Україна мала отримати в 2015 році.

Спочатку поставки зернової виконувалися, претензій від китайської сторони не було, в певні періоди 2013 -2014 років зерно просто не постачалося до Китаю.  Для того, щоб уникнути міжнародного скандалу в другій половині 2014 року в авральному режимі до Китаю почали поставляти зерно.

Проте відносини з китайською стороною були зіпсовані. Репутація – річ, яку можна втратити лише раз. Як стало відомо ІА «ПРАВДА» з власних джерел, сьогодні окрім  зіпсованих відносин з китайською стороною, яка просто не бажає вести переговори з ДПЗКУ та представниками уряду, Україна може піти в дефолт, бо під великим сумнівом залишається доля виділеного траншу в $1,5 млрд.

Китайські гроші доведеться повертати?

В вересні цього року заступник голови ДПЗКУ Денис Полежаєв заявив, що на отримання другого траншу китайського кредиту Україна поки не розраховує, Китай не підтверджує передачу ще $1,5 млрд на рахунок української компанії.

Цю інформацію підтвердив і перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольский. Він заявив в ексклюзивному коментарі ІА «ПРАВДА» про те, що наразі поки не можна говорити про отримання другого траншу, оскільки гроші від першого ще не були освоєні. Саме тому, зараз ведуться переговори з китайською стороною про те, щоб частково використати наявні кошти не лише на закупівлі зерна, але й на оновлення матеріально-технічної бази ДПЗКУ. Саме на модернізацію елеваторів корпорації з самого початку мали піти гроші другого кредитного траншу.

Поки ж уряд говорить про нормальний, хоча й важкий переговорний процес з китайською стороною, ПРАВДІ повідомили про те, що китайська ССЕС не просто не виділяє другий транш кредиту, але й готується до того, щоб через невиконання договору відкликати й перший транш кредиту.

В Міністерстві ж аграрної політики та продовольства говорять, що офіційно про необхідність повернення коштів китайська сторона не заявляла. Проте під час переговорного процесу китайці запропонували достроково погасити кредитні зобов’язання аби знизити фінансовий тягар для України.

Профільне міністерство не прийняла такої пропозиції, бо кредитні кошти, що не використовуються для закупівлі зернових лежать на депозиті в Укрексимбанку, тож українська сторона отримує стабільний відсоток.

В ДПЗКУ сьогодні говорять про те, що з отриманих півтора мільярда станом на кінець червня освоєні всього 400 млн доларів. Решта ж коштів знаходиться на рахунках корпорації в державному ПАТ «Укрексімбанк».

Експерти пояснюють, якщо перевести цю суму в товарний еквівалент, то на лінійних елеваторах корпорації має зберігатися близько 2,8 млн тонн кукурудзи.

Проте, як повідомили ПРАВДІ, основна сума кредитних коштів була переведена в державні облігації, а 300 мільйонів доларів просто зникли з рахунків.  Тож, якщо завтра китайська сторона висуне умову віддати кредит, чи зможе зробити це Україна?

Приватизація чи банальний злив?

Питання виглядає особливо актуальним на тлі повної впевненості урядовців в необхідності приватизувати компанію. На думку заступника керівника робочої групи Мінагропрода з питань приватизації Олексія Зубрицького, продавати компанію потрібно дорого та лише іноземцям зі стратегічним мисленням. До таких він відносить американців, китайців, арабів. Для українських інвесторів поки місця в переліку «стратегів» немає.

Разом з тим, як саме може бути приватизована компанія, ніхто сказати не може. Зрозумілий для іноземних інвесторів механізм приватизації – вихід на IPO поки не розглядається, про інші варіанти приватизації так само ніхто не говорить.

Така ситуація все частіше дає підстави учасникам ринку говорять про те, що з такими боргами корпорацію простіше віддати китайцям. Мовляв, китайці зі своїми кредитними коштами впораються краще, до того ж специфіка роботи корпорації їм чудово відома.

Навіщо китайцям ДПЗКУ?

Звичайно, що китайський інвестор  - найпростіший шлях вирішення такого головного болю, як дефолт по кредиту, борги, зруйнована репутація компанії. Під час підготовки цього матеріалу один з співрозмовників ПРАВДИ наголосив, що наразі ДПЗКУ не буде представляти великого інтересу для інвесторів, зважаючи на весь «репутаційний багаж», що має компанія та поточний технічний стан підприємств. Проте зі стратегічної точки зору – приватизація ДПЗКУ дуже цікава.

Для того, щоб зрозуміти логіку процесу, що може стати одним з варіантів розвитку діяльності ДПЗКУ після приватизації, потрібно згадати 2010-2011 роки, коли активно обговорювалося питання зняття мораторію на продаж земель сільгоспризначення. Тоді експерти говорили про те, що не можна відкривати цей ринок, бо вірогідність заходу іноземців через отримання українського громадянства дуже висока.  В якості потенційних покупців землі експерти бачили саме китайців. 5 років тому було прийняте рішення не знімати мораторій.

Сьогодні ситуація чимось схожа. В 2015 році вже дискутували про відкриття ринку землі. Поки не прийшли до консенсусу, чи давати можливість вільно купувати сільгоспземлі, чи все ж ні. Та це не означає, що про відкриття ринку забудуть ще на 5 років.

Крім того, для повноти картинки, що вимальовується, варто згадати як після створення ДПЗКУ в 2010 році одним з напрямів розвитку компанії називали формування земельного банку. Тоді мова йшла про 1 мільйон га. Зазначена ідея не була втілена в життя, держава не створила «аграрного монстра».

Проте тема землі як було актуальною в 2010 році, такою ж залишається і сьогодні. Це набагато цікавіше, ніж трохи більше 50 старих елеваторів, КХП та двох перевалочних портових комплексів. Це цікавіше за комбайни, що є у власності компанії. Земля  - ресурс, який не мають в необхідній кількості багато країн світу. Не має його вдосталь й Китай. Тож, як ви гадаєте, які напрями почне розвивати Китай, коли йому «за борги» віддадуть готовий майданчик для створення маленької аграрної держави на території України?

 

 

 

Поділитися у соціальних мерехах:


Новини

Відео

Теги

ЄС Аваков Авдіївка АТО боєприпаси бойовики бурштин військові виробництво Водяне Волинь ВР ВРУ газ Геращенко ГПУ ГРВІ грип Гройсман депутати держбюджет Держприкордонслужба Держрибагентство Дніпропетровщина ДНР Донеччина дороги ДСНС Думка народу ДФС експорт Житомирщина заборонена зброя загиблі Зайцеве законопроект Запоріжжя зброя зміни ЗСУ Кабмін Київ Київавтодор Київенерго Київрада Київщина Кличко КМДА конвертцентр контрабанда кошти Красногорівка Крим курсування Луганське Луганщина Львів Львівщина МінАПК Міноборони Мар'їнка МВС МОЗ наркотики Нацгвардія Нацполіція області обмеження обстріли ОБСТРІЛИ Одеса Одещина озброєння перевезення поїзд показники поліція поранені Порошенко приватизація Рівненщина ремонт Росія рух РФ Савченко СБУ сніг суд схованка транспорт Україна українці Укрзалізниця Укроборонпром Уряд хабар хабарництво Харківщина Широкине