Українські водойми використовуються з порушенням міжнародних конвенцій
Екосистема українських водойм змінюється через нераціональне використання, незбалансоване зариблення та неконтрольований вилов риби. Про це в ексклюзивному коментарі ІА "Правда" заявив президент ВГО "Громада Рибалок України" Андрій Неліпа.
"Нам сьогодні треба зупинити безглузде знищення водойм та нераціональне використання водних біоресурсів, дослідити реальний стан рибних запасів, правильно визначити ліміти, затвердити норми їх вилучення в рамках любительського та комерційного рибальства. Там де можливо - заборонити промисловий вилов, в певних випадках – обмежити, переорієнтувати підприємців на вирощення (аквакультуру), задля того, щоб природа мала можливість відпочити та відновити рибні запаси", - пояснив він.
Андрій Неліпа наголосив, що боротьба зі зменшенням кількості рибних запасів в водоймах вирішується з порушенням міжнародних екологічних норм.
"Є відповідні державні програми, які розроблялися свого часу для біологічної меліорації, в який спосіб зариблювати водойми. Але вони стосуються відтворення не всіх видів риби, а лише рослиноїдних, штучно вирощених - білого амура та білого товстолоба, які не нерестяться в українських водоймах. При тому продовжується знищення у промислових маштабах аборигенних видів риб (сом, судак, щука, лящ, окунь, лин, жерех тощо), вилов яких складає близько 80% від загального", - сказав голова Громади Рибалок України.
Компенсаційне ж зариблення, яке мають здійснювати промислові підприємства, за словами Андрія Неліпи, відбувається також здебільшого за рахунок найдешевшого зарибку товарних видів (пестрого товстолоба, коропа, карася). В результаті маємо катастрофічне порушення екологічного балансу і реальну загрозу біорозмаїттю наших водойм.
Крім того, коментуючи заяву Держрибагентства стосовно намірів введення плати за любительський вилов риби, представник українських рибалок-любителів пояснив, що мова не йде про повне позбавлення громадян права безоплатно рибалити на водоймах загальнодержавного значення та це і не відноситься до повноважень Держрибагентства. Але оплачувати за позанормовий (більше 3 кг на особу за добу) вилов риби, рибалки в цілому готові, тільки за умови раціонального та прозорого використання цих коштів.
"Грошей на відтворення риби у держави завжди не вистачає, зокрема, через те, що всі надходження ідуть до загального бюджету. Ми запропонували Кабміну створення спеціального фонду при Держказначействі, що буде використовуватися суто на відновлення біоресурсів та на рибоохоронну діяльність і має бути забезпечена можливість контролю використання цих коштів з боку громадськості", - резюмував Андрій Неліпа.
"Нам сьогодні треба зупинити безглузде знищення водойм та нераціональне використання водних біоресурсів, дослідити реальний стан рибних запасів, правильно визначити ліміти, затвердити норми їх вилучення в рамках любительського та комерційного рибальства. Там де можливо - заборонити промисловий вилов, в певних випадках – обмежити, переорієнтувати підприємців на вирощення (аквакультуру), задля того, щоб природа мала можливість відпочити та відновити рибні запаси", - пояснив він.
Андрій Неліпа наголосив, що боротьба зі зменшенням кількості рибних запасів в водоймах вирішується з порушенням міжнародних екологічних норм.
"Є відповідні державні програми, які розроблялися свого часу для біологічної меліорації, в який спосіб зариблювати водойми. Але вони стосуються відтворення не всіх видів риби, а лише рослиноїдних, штучно вирощених - білого амура та білого товстолоба, які не нерестяться в українських водоймах. При тому продовжується знищення у промислових маштабах аборигенних видів риб (сом, судак, щука, лящ, окунь, лин, жерех тощо), вилов яких складає близько 80% від загального", - сказав голова Громади Рибалок України.
Компенсаційне ж зариблення, яке мають здійснювати промислові підприємства, за словами Андрія Неліпи, відбувається також здебільшого за рахунок найдешевшого зарибку товарних видів (пестрого товстолоба, коропа, карася). В результаті маємо катастрофічне порушення екологічного балансу і реальну загрозу біорозмаїттю наших водойм.
Крім того, коментуючи заяву Держрибагентства стосовно намірів введення плати за любительський вилов риби, представник українських рибалок-любителів пояснив, що мова не йде про повне позбавлення громадян права безоплатно рибалити на водоймах загальнодержавного значення та це і не відноситься до повноважень Держрибагентства. Але оплачувати за позанормовий (більше 3 кг на особу за добу) вилов риби, рибалки в цілому готові, тільки за умови раціонального та прозорого використання цих коштів.
"Грошей на відтворення риби у держави завжди не вистачає, зокрема, через те, що всі надходження ідуть до загального бюджету. Ми запропонували Кабміну створення спеціального фонду при Держказначействі, що буде використовуватися суто на відновлення біоресурсів та на рибоохоронну діяльність і має бути забезпечена можливість контролю використання цих коштів з боку громадськості", - резюмував Андрій Неліпа.