137 полонених: чи повернуться українські воїни додому за рік?
Про розкол коаліції, черговий етап загострення політичної кризи, нову зачіску Юлії Тимошенко, а також про можливі перевибори, розкол коаліції, відставку Шокіна та професійну придатність нових поліцейських весь тиждень писали українські ЗМІ.
Хоча кого зараз здивуєш черговим скандалом чи новими "смаженими" подробицями? В інформаційному потоці часто губиться, щось дуже важливо. Наприклад, чергова зустріч переговорних груп, що у рамках Мінського формату намагаються домовитися про обмін полоненими. Чим би не був заповнений інформаційний ефір, не слід забувати, що людське життя – завжди найголовніша річ.
За даними СБУ військовими та політичними бранцями вважаються 137 осіб, ще 700 людей вважаються зниклими безвісті.
Перемовини про звільнення заручників зайшли в глухий кут. Парламентарі знаходять для пояснення такої ситуації безліч причин: неприйнятий пакет законодавчих актів, що дозволить імплементувати Мінські угоди, нератифікований Україною Римський статут (саме цей документ дозволяє встановити такі міжнародні злочини, як: геноцид, злочини проти людяності, військові злочини і злочини агресії).
Черговою спробою змінити щось в перебігу переговорного процесу цього тижня стало прийняття парламентом звернення до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей та міжнародних організацій у зв'язку із загрозами життю заручників, що утримуються російськими бойовиками на окупованих територіях Донбасу.
Українська сторона закликає світову спільноту долучитися до вирішення гуманітарних питань Мінських угод – визволення всіх заручників.
До світу апелюють – коли заручників катують бойовики ІГІЛу, світ реагує гостро, а на факт того, що на території самопроголошених республік не виключають можливість застосування смертної кари до громадян України – реакції немає.
Експерти ж вважають, що Україна вимагає від світу того, що світ не може їй дати.
"Оскільки немає військового стану, бранці не є військовополоненими. Достатньо проблематично використання й міжнародних конвенцій та звернення за допомогою до західних партнерів", - зазначив директор аналітичної групи «Da Vinci AG» Анатолій Баронін.
Президент України Петро Порошенко не оголосив військовий стан, хоча згідно норм Конституції України мав би. Тепер потрібно нести відповідальність за рішення присвоїти статус АТО цьому конфлікту.
Проте требо розуміти, що це специфічний конфлікт, аналогії якого в світі сучасних військових протистоянь немає. Це не та ж ситуація, що й на Близькому Сході. Розмови там точаться не про обмін, а про звільнення заручників з керівниками терористичних угруповань.
"Вони діють більш самостійно, ніж сепаратисти", - пояснює Анатолій Баронін.
На його думку, єдиною можливістю змінити хід перемовин може стати тільки зміна політики Росії, маріонетками в руках якої є сепаратисти лнр та днр, а ніяк не вибір форматів переговорів.
На думку експерта, поки Росію перебіг справ в Україні цілком влаштовує. Нестабільність в країні сприяє тому, що не будуть заходити великі інвестиції, а значна частина українського бюджету буде направлятися на оборонні цілі. Крім того, аналітик певен, що допоки триває конфлікт, на території України не буде баз НАТО. Також Україні не варто розраховувати на те, що в період нестабільності на Сході країна може стати членом НАТО.
"Я не бачу можливості західних партнерів змінити суттєво ситуацію, окрім як використання інструментів санкційного тиску. Запас міцності у Росії поступово знижується. Якщо зараз продовжити тиск, демонтаж РФ можливий за рік-півтора за умови збереження поточних цін на нафту", - сказав Анатолій Баронін.