Мінські домовленості можуть бути зірвані, що призведе у 2016 році до нової ескалації конфлікту на сході України.

Про це повідомляє німецьке видання DW.

«Військова операція РФ в Сирії відсунула конфлікт на Україні на другий план. При цьому мінські домовленості можуть бути зірвані. У 2016 році очікується нова ескалація конфлікту», - йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, що лідери так званої " нормандської четвірки" - ФРН, Франції, Росії та України - узгодили " комплекс заходів з виконання мінських угод", в пресі отримав назву "Мінськ -2". Перше перемир'я між Україною та проросійськими сепаратистами , що стало результатом досягнутих в Мінську домовленостей у вересні 2014 року , було зірвано через кілька тижнів.

Зазначається, що серед основних пунктів - припинення вогню, відведення озброєнь, обмін полоненими, виведення іноземних військових і найманців, амністія, контроль України над кордоном, реформа конституції і місцеві вибори в непідконтрольних Києву районах Донецької та Луганської областей. Ескалація-перемир'я-ескалація. 

Із 13-ти пунктів повністю виконаний тільки останній - про інтенсифікацію діяльності тристоронньої контактної групи, у складі якої представники України, Росії та Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), а також робочих груп.

Обидві сторони явно утримувалися від великих наступальних операцій , але майже повне припинення вогню відбулося лише у вересні і протрималося близько двох місяців. З листопада обстріли знову посилилися , в чому обидві сторони звинувачують одна одну .

За даними ООН, за дев'ять місяців після підписання Мінська-2 загальне число загиблих на сході України зросло приблизно на третину, перевищивши 9000 чоловік. Правда, в цій статистиці враховані ті, хто загинув до Мінська-2 і вважався зниклим без вісті. "Той факт, що люди гинуть, свідчить про надзвичайну крихкість перемир'я", - сказав DW в листопаді замглави спеціальної місії ОБСЄ Олександр Хуг. Відведення озброєнь від лінії розмежування, за його словами, порушується обома сторонами, а ОБСЄ так і не отримала повний доступ до території самопроголошених республік ЛНР і ДНР.

Повідомляється, що не виконано і єдиний пункт угод, в якому зазначаються часові рамки. До кінця 2015 року на Україні мала розпочатися конституційна реформа, "ключовим елементом" якої в Мінських угодах названа децентралізація "з урахуванням особливостей" управління в непідконтрольних Києву районах Донбасу. Український парламент наприкінці серпня підтримав зміни до Конституції. Але голосування супроводжувалося акціями протесту перед будівлею Верховної Ради. Їх учасники виступали проти нововведень. Протести призвели до загибелі 4 осіб.

Крім цього, повторне голосування, тепер уже конституційною більшістю в 300 голосів, було заплановано на грудень, але, схоже, відбудеться не раніше січня. Спостерігачі вважають, що прийняття цього закону може призвести до протистояння в парламенті і політичної кризи.

Україна прийняла закон про особливий статус окремих районів Донбасу, суть якого описана в примітці до Мінських угод. Серед іншого там йде мова про звільнення від відповідальності учасників збройного конфлікту і їх легітимації шляхом створення "народної міліції". Але Київ відклав вступ закону в силу до проведення місцевих виборів в самопроголошених ДНР і ЛНР.

Поки обидві сторони звинувачують один одного у невиконанні Мінських домовленостей, Україна все сильніше відчуває тиск Заходу. У ході свого візиту до Києва на початку грудня віце -президент США Джо Байден сказав, що Україна повинна виконувати Мінськ- 2 , навіть коли Росія цього не робить. Разом з тим держсекретар США Джон Керрі , який відвідав в середині грудня Москву, сказав, що , чим швидше будуть реалізовані Мінські угоди , тим швидше будуть скасовані санкції проти Росії . Схожі заяви звучать і з Берліна.