Інформаційне Агентство «Правда» впродовж цього тижня слідкувало за перебігом важливих суспільних подій.

Одна з них стосується перспектив розвитку українських атомних електростанцій та створення умов для безпечного функціонування енергетики. Державна інспекція з ядерного регулювання ухвалила рішення про продовження терміну експлуатації другого енергоблоку Южно-Української АЕС на 10 років, до 31 грудня 2025 року. 13 грудня 2015 року енергоблок №2 Южно-Української АЕС було підключено до енергомережі. Подія відбулась після закінчення капітального планово-попереджувального ремонту та виконання заходів з продовження терміну його експлуатації на понадпроектний період. З цього приводу, генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко  повідомив, що атомні енергоблоки України в досить непоганому стані, реактори надійно працюють та станції підримуються належним чином. Тому строки служби українських АЕС можуть бути продовжені і після 10 років. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження зазначає, що розвиток чистої енергетики – це той світовий тренд, яким має слідувати Україна.

Розвиток відновлюваної енергетики має величезне значення з огляду на подальшу долю людства, оскільки горючі корисні копалини, що є основою виробництва енергії на початку 21 ст., мають обмежені запаси, і рано чи пізно вони будуть вичерпані. Тому, 12 грудня 2015 року, в Парижі після тривалих переговорів 195 країн прийняли текст нової кліматичної угоди, яка дозволить позбутися залежності від імпорту вугілля та газу, що дозволить побудувати чисту відновлювальну енергетику та започаткувати нову еру глобальної боротьби зі зміною клімату на планеті. Україна теж взяла уяасть в даному процесі. Міністерство екології та природних ресурсів вважає, що наша держава взяла на себе певні зобов’язання щодо відмови використання вугілля для електроенергії досить рано, це має відбутися, але  не вирішено коли. Україна має ще 4 роки аби максимально включити свої інтереси до кліматичної конвенції, що діятиме з 2020 року.

Утім, ми досягли значних успіхів європейського значення у іншому питанні, Європейський союз сподівається, що у нас буде надійніший документ, виробництво якого і було розпочато 14 грудня 2015 року. У поліграфкомбінат «Україна» стартував процес виготовлення електронних паспортів, які стануть найсучаснішими в Європі. Нові паспорти у вигляді карти з електронним носієм будуть коштувати у межах 160 гривень та зможуть полегшити обслуговування громадян, адже до паспорта будуть "прив’язані" соціальне страхування, медичні послуги та інформація про наявність в особи посвідчення водія, а також інші документи. Керівник прес-служби Державної міграційної служби Сергій Гунько повідомив Інформаційному Агентству «Правда» про те, що власники нових паспортів, що видаватимуться в Україні з 1 січня, зможуть отримати витяги з реєстру про місце проживання безкоштовно. Він зауважив, що Кабмін виділив близько 50 млн гривень обладнання для оформлення ІД-карток і нові паспорти можуть отримати близько 3 млн українців.

Але не всіх громадяни України цікавлять такі нововедення Уряду та Верховної Ради, адже наразі у державі існують більш важливі проблеми, які потребують нагального вирішення. Позаяк, не всі ініціативи уряду сприйма.ться позитивно українським суспільством. Наразі великий ажіотаж виник навколо питання прийняття нового Податкового кодексу та бюджету на 2016 рік. Найактивніше проти зміни положень в Податковому кодексі по спецрежиму ПДВ та спрощеної системи оподаткування сільгоспгосподарів протестують аграрії, які хочуть зберегти свої  фермерські господарства, тваринницьку галузь та аграрний сектор в загалом. Верховна Рада почула вимоги аграріїв–мітингувальників та відмовилась змінювати положення в Податковому кодексі.

Ще однією гарячою економічною темою, за якою пильно слідкує Інформаційне Агентство «Правда» є подальша доля та розвиток Запорізького алюмінієвого комбінату, що був повернутий до власності держави. Проте, на території підприємства відбувається активне вивезення обладнання, і запобігти знищенню цілісного майнового комплексу дуже важко, адже повністю відсутня взаємодія з Фондом держмайна і силовими органами. В свою чергу депутатський корпус вимагає покарати винних  в фактичному знищенні заводу та створенню кредиторської заборгованості в 5,5 млрд гривень. Проте, ситуація на підприємстві може змінитися на краще, адже на цьому тижні Наглядова Рада за результатами конкурсу  обрала нового генерального директора ПАТ «ЗАлК», який обіцяє розібратися з критичною ситуацією, яка сталася на заводі та розібратися із боргами. Новий керівник обіцяє надати бізнес-план подальшої діяльності товариства до лютого 2016 року.

Інформаційне агентство "Правда" продовжує слідкувати за перебігом подій в українській економіці та політиці.