З початку року вилов риби у Азовському морі зріс майже на 90%

У 2016 році промисловий вилов риби на Азовському морі показує стрімке зростання, за перший квартал року вилов зріс на 89,5%, щ підтверджує сталість запасів промислових видів риб у морі. Про це повідомляється в прес-релізі Держрибагентства, текст якого є в розпорядженні Інформаційного агентства «Правда».
«За перший квартал 2016 р., з січня по березень, приріст вилову риби показав +89,5% (8 275 тонн) до показників аналогічного періоду 2015 року. Відповідна інформація підтверджує сталість запасів промислових видів риб у Азовському морі та зростання вилову по окремим видам (бичок, тюлька, хамса тощо)», - йдеться в тексті.
Вказано, що під "повноцінним промисловим виловом" розуміється домінування певних видів у промислових уловах. В історії рибного промислу України на Азові, починаючи з 90-х років, ніколи не було 40 промислових видів. На початку 90-х років основну масу промислових уловів складали 3 види – судак, тюлька та хамса. На початку 2000-х років було 5 основних промислових видів – судак, піленгас, бички, хамса та тюлька.
Основними промисловими видами Азовського моря у 2016 році, як на і на початку 90-х, є три види - бичок, тюлька та хамса. Відповідно до даних офіційної статистики, за перший квартал 2016 р. в Азово-Чорноморському басейні серед морських видів риб, що виловлюються переважають тюлька (7001 тонна, зростання в 1,5 рази), бичок (1187 тонн, збільшення в 2 рази), шпрот (128,4 тонн, зростання у 75 разів), оселедець чорноморський – (6,2 тонни, зростання в 3,5 рази), калкан чорноморський – (6,2 тонни, зростання в 2,7 рази), пелінгас (9,5 тонн, збільшення в 1,4 рази) та креветки (22,5 тонн, збільшення в 1,4 рази).
Зазначається, що домінування у промислових уловах певного виду риби не є сталим показником, змінюються щорічно і залежать від багатьох факторів (екологічного стану моря, солоності моря, проведення рибовідтворювальних заходів) Наприклад, бичок, який сьогодні складає левову частку вилову на Азові в середині 70-х років майже повністю зник з промислу через перелов та руйнування нерестовищ. У 1991-94 рр. виловлювалося щороку не більше 400 тонн бичків. Завдяки роботі українських вчених популяцію бичка вдалося відновити, він показує щорічний приріст, у 2015 р. було добуто 18 тис тонн, а промислові запаси оцінюються у 130 тис тонн.
Окрім того, вкрай важливим фактором, що впливає на відтворення риби є солоність моря, певні види для нересту потребують низької солоності (наприклад, тараня), а певні високої (піленгас, камбала-калкан). Відповідно від загального рівня солоності моря залежить відтворення та промислові запаси даних видів риб.
На початку 2000-х Азовське море знаходилося на етапі «стабілізації» режиму солоності, а впродовж 2003 – 2006 рр. у період «опріснення», в 2007 розпочалося осолення води і у 2016 р. вони досягло максимальної позначки у 13,6 о/оо. Відповідно ті види риб, для розмноження яких необхідна висока солоність моря – камбала, піленгас - відреагували на це, наприклад,спостерігається потужне поповнення популяції азовського калкана. Відповідно у 2018-19 роках ми побачимо збільшення на прилавках магазинів калкана та піленгаса.
Азовське море є зоною, де промисел веде Україна та РФ, відповідно промислові запаси, ліміти для вилову або необхідність відтворення популяції певного виду риб визначаються науковцями обох країн та узгоджуються на спільній Російсько-Українській комісії. Зокрема, для прискорення відтворення калкану та судака у 2016 році не було видано квот на промисловий вилов цих риб.